Справа № 22-ц-2163/11 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.,
суддів: Павлишина О.Ф., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Бандрівській М.Ю.,
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси і кредит»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит»про визнання договору недійсним, -
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваним рішенням первісний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси і кредит»16 152,36 доларів США заборгованості по кредитному договору, що по курсу НБ України станом на день винесення рішення становить 128 629 гривень 32 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси і кредит»1 277,92 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в дохід держави 8,37 гривень судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду оскаржила відповідач.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд не звернув увагу, що в договорі не може бути визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України.
В позовній заяві ПАТ Банк «Фінанси і кредит»просив стягнути збитки на суму 6 495,65 доларів США та пеню в сумі 76 542, 11 грн. на загальну суму 127 792, 79 грн. Суд же у своєму рішенні постановив стягнути з неї 16 152, 36 доларів США, що становить 128 629, 32 грн. Вказані суми взагалі не були зазначені у позовних вимогах. Крім того, сума позовних вимог була меншою ніж та, яка задоволена рішенням суду. Тим самим, суд вийшов за межі позовних вимог.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст.1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи 15.04.2008 року між АТ Банк «Фінанси і кредит»та ОСОБА_4 була укладена кредитна лінія № 14/1, відповідно до якої банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 5 000,00 доларів США з оплатою за процентної ставкою 15% річних, а ОСОБА_4 зобов'язувалася повністю повернути отримані в рахунок відновлювальної кредитної лінії кредитні ресурси у строк до 15 квітня 2010 року та сплатити відсотки за користування кредитними ресурсами в розмірі та у строки, встановлені цим договором.
Як вбачається з довідки-розрахунку, заборгованість ОСОБА_4 перед АТ Банк «Фінанси та кредит»становить 127 792,79 гривень, з яких 5000 доларів США - сума заборгованості по кредиту, 1495,65 доларів США - сума заборгованості по процентах, 76 542,11 гривень - пеня за простроченими кредитними коштами.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до вірного висновку про підставність позовних вимог АТ Банк «Фінанси та кредит», а тому позов АТ Банк «Фінанси та кредит» задовольнено та стягнуто з ОСОБА_4 в користь АТ Банк «Фінанси та кредит»16152,36 доларів США заборгованості по кредитному договору, що по курсу НБ України станом на день винесення рішення становить 128 629 гривень 32 копійки.
Тому голослівними є покликання апелянта на те, що суд вийшов за межі позовних вимог.
Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4, суд встановив, що при укладенні договору про відкриття кредитної лінії № 14/1 від 15.04.2008 року ОСОБА_4 були відомі усі істотні умови цього договору та не існувало ніяких інших умов, які б могли примусити останню прийняти ці умови на невигідних для себе умовах.
При укладенні договору про відкриття кредитної лінії № 14/1 від 15.04.2008 року в іноземній валюті, а саме в доларах США, ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання щодо погашення такого кредиту саме в доларах США і повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти до долара США не є незмінним і те, що зміна такого курсу може настати.
Суд врахував, що ПАТ Банк «Фінанси і кредит»має відповідні ліцензії на використання готівкової іноземної валюти (а.с. 38,39).
Покликання апелянта на те, що використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання банком індивідуальної ліцензії, тому не заслуговують на увагу.
Таким чином суд вірно відмовив в задоволенні зустрічного позову.
Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі спростовуються вищенаведеним.
Керуючись ч.1 п.1 ст.307, 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 21 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Бермес І.В.
Судді: Павлишин О.Ф.
Гончарук Л.Я.