Справа №  22-ц-2292/11                              Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська Л. Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 травня 2011 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                            головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Бойко С.М., Цяцяка Р.П.                                            

при секретарі: Глинському О.А.

з участю: сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 лютого 2011 року,                               

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням  Сихівського районного суду м. Львова від 11 лютого 2011 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн., починаючи з 17.01.2011року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.  

         Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

         В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду прийняте без урахування його матеріального становича та перебування на його утриманні інших осіб. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. При винесенні рішення не враховані обставини, передбачені ст. 182 СК України, а саме: скрутне матеріальне становище платника, відсутність роботи, наявність іншої сім’ї.  Вказує, що з врахуванням його тяжкого матеріального становища, відсутністю джерел надходження  коштів, він не має можливості сплачувати аліменти в сумі 400 грн. на місяць.  

Просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення аліментів у розмірі 400 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. щомісячно.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка та відповідач перебували  у зареєстрованому шлюбі з 15.11.1997 року, від якого у них 05.09.1998р. народився син ОСОБА_5, який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.   

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Виходячи з наведеного, районний суд прийшов до вірного висновку про необхідність часткового задоволення позову про стягнення аліментів з відповідача, оскільки обов’язок утримувати дітей є обов’язком як матері, так і батька.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позов, суд врахував положення ст.ст. 182, 184 Сімейного кодексу України, а саме: матеріальне становище дитини, яку утримує лише позивачка, матеріальне становища відповідача, який не працює, проте заходів для працевлаштування не вживає, хоча має спеціальну освіту і може працювати, зважаючи на задовільний стан здоров’я, відсутність на його утриманні інших осіб і вірно  визначив його у розмірі  400 грн.  щомісячно.

Покликання апелянта на те, що на його утриманні знаходяться інші особи, матеріальне становище –важким, є голослівним, у порушення вимог ст.10 ЦПК України не підтверджені належними доказами, а тому  не можуть бути підставою для звільнення його від обов’язку брати участь в утриманні  сина ОСОБА_5 або зменшення розміру аліментів, визначених судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                          УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити .

       Рішення Сихівського районного районного суду м. Львова від 11 лютого 2011 року  залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

            Головуючий :

            Судді: