Справа № 22-ц-1955/11 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Мусіної Т.Г., Штефаніца Ю.Г.,
при секретарі: Бандрівській М.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу прокурора Шевченківського району м. Львова на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 1 листопада 2010 року по справі за заявою прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_2 до ДП «Львівський дослідний завод»НАН України про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
ВСТАНОВИЛА :
Оскаржуваною ухвалою заяву прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_2 до ДП «Львівський дослідний завод»НАН України про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі повернуто заявнику.
Дану ухвалу оскаржив прокурор, шляхом подання апеляційної скарги.
Просить ухвалу про повернення заяви скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що при зверненні до суду ним було враховано, що ОСОБА_2 є малозабезпечений, тривалий час не отримує заробітну плату, а інших доходів не має, не має юридичної освіти, коштів на адвоката чи іншого представника, а тому йому важко самостійно звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. До матеріалів справи було долучено мотивоване звернення ОСОБА_2 в прокуратуру району з проханням, щоб саме прокурор звернувся з заявою в його інтересах до суду. Не враховано, що за Законом України «Про прокуратуру»прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах та форму його здійснення.
Сторони в судове засідання не з»явились, хоча належним чином були повідомленні про день та час судового засідання , про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, що в жовтні 2010 року прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся в суд з заявою в інтересах ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Львівський дослідний завод»НАН України заборгованості по заробітній платі в сумі 1411, 50 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 1 листопада 2010 року заяву прокурора про видачу судового наказу повернуто заявнику.
Згідно зі ст. 121 Конституції України, ч.2ст. 45 і ст.ст. 35, 36, 36-1, 56 ЗУ «Про прокуратуру»прокурор може шляхом пред»явлення позову в суді першої інстанції або на будь- якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, підстави якого обґрунтовує сам.
Відповідно до ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру»підставою для представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Районний суд повертаючи заяву про видачу судового наказу виходив із того, що до заяви прокурора не долучено жодних доказів, які б свідчили про неспроможність ОСОБА_2 самостійно захистити свої порушені права чи реалізувати процесуальні повноваження, тому заяву подано особою , яка не має повноважень на ведення справи.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор в заяві про видачу судового наказу зазначив підстави свого представництва інтересів ОСОБА_2, а саме перебування останнього у важкому матеріальному становищі у зв»язку з невиплатою йому заробітної плати боржником. До заяви було долучено особисту заяву ОСОБА_2 на представництво його інтересів прокуратурою та довідка про заборгованість із заробітної плати, згідно якої ОСОБА_2 працює слюсарем, має невелику заробітну плату.
Колегією суддів також встановлено, що ОСОБА_2 має на утриманні сім»ю.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що прокурор не уповноважений представляти інтереси ОСОБА_2 в суді, є передчасним, оскільки зроблені без належного з”ясування дійсного матеріального становища ОСОБА_2
В даному випадку суддя не був позбавлений можливості в порядку ст. 121 ЦПК України залишити заяву прокурора без руху для надання відповідних підтверджуючих документів або вирішити це питання в попередньому судовому засіданні.
Оскільки судом неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи, ухвала суду на підставі п.1 ч.1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття.
Враховуючи наведене та керуючись п.4 ч. 2 ст. 307 , п.1 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.3 ст.312, п.6 ч.1. ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія,-
УХВАЛИЛА :
апеляційну скаргу прокурора Шевченківського району м. Львова задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 1 листопада 2010 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: Бермес І.
Судді: Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.