Справа № 11- 108/08 Головуючий в 1 інстанції Вознюк І.І.
ст. 121 ч.1 КК України Доповідач Бешта Г.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 04 березня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Бешти Г.Б.,
суддів Польового М.І., Опейди В.О.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями прокурора Локачинського району та засудженого ОСОБА_1 на вирок Локачинського районного суду від 24 грудня 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець і житель с. Залужне Локачинського району, з повною загальною середньою освітою, не працюючий, згідно ст. 89 КК України не судимий,
- засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 09 жовтня 2007 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.
Судові витрати віднесено на рахунок держави.
За цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 26 вересня 2007 року після 22-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у своєму будинку, розташованому у с. Залужне Локачинського району, під час сварки зі своєю матір'ю ОСОБА_2 умисно наніс їй удар ножем в ліву частину грудної клітки, спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду першої інстанції та застосувати щодо нього ст. 75 КК України, врахувавши при цьому його стан здоров'я та те, що він єдиний з ким проживає престаріла мати.
Прокурор в своїй апеляції ставить питання про скасування вироку та постановлення нового вироку в зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок м'якості.
Зазначає, що суд невірно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст. 121 КК України, оскільки в його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, міркування прокурора про необхідність скасування вироку та призначення засудженому більш суворого покарання, засудженого ОСОБА_1, який прохав змінити вирок і застосувати до призначеного йому покарання ст. 75 КК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, відповідають фактичним обставинам справи та грунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений під час сварки умисно завдав удару ножем у груди потерпілій, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. При цьому він мав реальну можливість позбавити життя.
Засуджений ОСОБА_1 заперечує, що мав намір позбавити потерпілу життя і це об'єктивно узгоджується з іншими доказами і відповідає дійсним обставинам справи, оскільки він мав реальну можливість, при наявності умислу, позбавити ОСОБА_2 життя. Тому посилання прокурора про наявність в діях засудженого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України є безпідставними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України та роз'яснень у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд правильно, у відповідності з цими вимогами, зазначив, що засуджений вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, негативно характеризується, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, часто хворіє і прийшов до висновку про можливість його виправлення за умови ізоляції від суспільства і призначив покарання у виді позбавлення волі.
Призначене покарання є необхідне і достатнє для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Тому, враховуючи всі обставини справи, колегія суддів судової палати не знаходить підстав як для застосування до призначеного ОСОБА_1 покарання ст. 75 КК України, так і призначення йому більш суворого покарання.
Вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора Локачинського району та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Локачинського районного суду від 24 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий: Бешта Г.Б.
Судді: Польовий М.І.
Опейда В.О.