Справа № 2а-10/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки у складі:
головуючого судді Стратейчук Л.З.
при секретарі Торолашвілі О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міського району м. Макіївки про стягнення допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить стягнути з відповідача недоплачену частину допомоги на оздоровлення за 2001 -2004 роки, вказуючи, що є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, визнаний інвалідом 2 групи, і згідно ст.. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2001-2003 роки, в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат у 2004 році. Проте, відповідач сплачував йому щорічно тільки 21.50 грн. Також при встановленні інвалідності другої групи йому сплатили 94.80 грн, у той час як повинні були сплатити одноразову допомогу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що складає 3930 грн. Недоплачену суму встановлених законом платежів - 7775.20 грн просив стягнути на свою користь.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги и пояснив, що перебуває на обліку в установі від подача як особа, що постраждала в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, станом на 2001 рік являвся інвалідом 3 групи, з 19.04.2004 року був визнаний інвалідом 2 групи. За 2001-2004 роки отримав компенсацію на оздоровлення у розмірі 21.50 грн за кожний рік, у той час як мав отримати допомогу у розмірі 4 мінімальних заробітних плат при наявності інвалідності 3 групи, і 5 мінімальних заробітних плат після встановленні другої групи інвалідності на рік. В цій частині просив стягнути недоплачену суму -3940 грн. Окрім того, після встановленні другої групи інвалідності йому відповідач був повинний виплатити 15 мінімальних заробітних плат одноразово, що становить 3930 грн, але фактично виплатив 94.80 грн, недоплата склала 3835.20 грн.
Представник відповідача Гоцуляк Н.Н., яка діяла за довіреністю, позов не визнала і пояснила суду, що дійсно позивач знаходиться на обліку у відповідача, як інвалід 2 групи, який постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС, і згідно Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на щорічну допомогу на оздоровлення. Фінансування витрат громадянам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС здійснюється за рахунок державного бюджету. Конституцією України встановлено, що виключно Законом про держбюджет визначаються будь-які витрати держави на загальнодержавні потреби, розмір та цільове використання витрат. Згідно ст.. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів здійснюють витрати в межах бюджетних асигнувань. Оскільки державою виділяється конкретна сума на виплату допомоги, яка передбачена з урахування положень постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року - на оздоровлення для інвалідів 1-2 груп 21.50 грн на рік, відповідач не має права виходити за рамки визначених сум, бо буде мати місце нецільове використання державних коштів. Тому вважає, що відповідач вірно виплатив позивачеві 21.50 грн щорічно за 2001 - 2004 роки і різницю у розмірі одноразової допомоги при встановленні інвалідності.
Вислухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач перебуває на обліку у відповідача як постраждалий в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС та відноситься до першої категорії таких осіб, станом на 1.01.2001 року мав 3 групу інвалідності, з 19.03.2004 року за висновком МСЕК від 31.03.2004 року визнаний інвалідом 2 групи, за 2001-2004 роки йому сплачено допомоги 21.50 щорічно: 18.03.2004 року за 2001 рік, 03.09.2004 року - за 2002 і 2003 роки, 29.03.2005 року за 2004 рік, а також проведена доплата одноразової грошової компенсації при встановленні 2 групи інвалідності в сумі 94.80 грн 17.08.2004 року (а.с.128-129, 140-141), і вказані дати слід вважати моментом виплати.
Згідно ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” інвалідам 3 групи щорічно сплачується допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальний заробітних плат, інвалідам 2 групи - в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, інвалідам 2 групи - 45 мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент виплати, і в разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Постановою № 836 Кабінету Міністрів України від 26.06.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” усупереч Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, в тому числі для інвалідів 3 групи - 21.50 грн.
Між тим, з моменту прийняття постанови № 836 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишилися незмінними, у той час як Верховною Радою Украйни неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму верховного Суду України від 1 листопаду 1996 року № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя щодо необхідності оцінки нормативно-правових актів будь-якого державного чи іншого органу на предмет їх відповідальності як Конституції України, так і закону, визначено, що у випадку встановлення судом невідповідності чи суперечності нормативно-правового акту, який підлягав застосуванню, законові, суд зобов'язаний застосовувати закон, що регулює ці правовідносини. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами і з роз'яснень вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст.. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно ст.48 названого закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, тому при розрахунках суд виходитиме з розміру мінімальної заробітної плати що діяла на день здійснення фактичних виплат відповідачем.
На момент виплати допомоги на оздоровлення за 2001 рік мінімальна заробітна плата згідно до Закону України від 25.11.2003 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік” становила 205 грн, тому недоплачена частина допомоги на оздоровлення складе 205 х 4 - 21.50 = 798.50 грн; на момент виплати допомоги на оздоровлення за 2002-2003 роки мінімальна заробітна плата згідно до Закону України від 17.06.2004 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік” становила 237 грн, тому недоплачена частина допомоги на оздоровлення складе: 237 х 4 - 21.50 = 926.50 х 2 = 1853 грн; на момент виплати допомоги на оздоровлення за 2004 рік мінімальна заробітна плата згідно до Закону України від 23.12.2004 року “Про державний бюджет України на 2005 рік” становила 262 грн, тому недоплачена частина допомоги на оздоровлення складе: за період з 1.01.2004 року по 18.03.2004 року: (262 : 365 х 78 днів =55.99 грн х 4 = 223.96 грн, за період з 19.03.2004 року по 31.12.2004 року: 262 : 365 х 287 = 206.01 х 5 = 1030.05 грн, тобто недоплачена частина допомоги на оздоровлення за 2004 рік складе: 223.96 + 1030.01 - 21.50 = 1232.47 грн. Загальна сума недоплаченої частини допомоги на оздоровлення складе: 798.50 + 1853 + 1232.47 = 3883.97 грн.
Різниця у компенсаціях при встановленні 2 групи інвалідності після 3-ї - становить 15 мінімальних заробітних плат, яка на момент виплати становила 205 грн, тому недоплачена частина цієї допомоги складе: 205 х 15 = 3075 - 94.80 = 2980.20 грн.
Таким чином позивачу недоплачені передбачені законом виплати у сумі 3883.97 + 2980.20 = 6864.17 грн.
Ст..99 КАС України передбачено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, який в разі поважності причин його пропуску може бути поновлений судом на підставі ст.. 100 КАСУ.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 04.11.2005 року, але з матеріалів справи вбачається, що виплати були проведені відповідачем у березні 2004 року за 2001 рік, у вересні 2004 року - за 2002-20003 роки, тобто на той час відповідач визнавав за позивачем право на отримання відповідних компенсацій. Окрім того, ОСОБА_1 систематично звертався до відповідача з заявами про проведення доплати, що видно з заяв ОСОБА_1 і відповідей УПСЗН на них у період 2004 року (а.с.7-10, 160-162). Дана обставина свідчить про те, що позивачем вживалися заходи до отримання належних йому сум, а тому причину пропуску звернення з даним позовом суд вважає поважною і строк вважає за можливе поновити.
Установа відповідача є юридичною особою і відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення, затвердженого рішенням виконкому Макіївької міської ради № 680/1 від 22.06.2005 року відповідач в справі є структурним підрозділом Макіївської міської ради (а.с. 150-159), і тому відповідно до п. 1 ст.18 КАС України дана справа підсудна місцевому суду як адміністративному.
Керуючись ст. 9, 11, 159-163 КАС України, ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України № 2505-1У від 23.12.2004 року“ Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України”, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Сягнути з управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міського району м. Макіївки на користь ОСОБА_1 не виплачену частину щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 - 2004 роки у розмірі 3883.97 грн, недоплачену частину різниці компенсації при збільшенні групи інвалідності 2980.20 грн, а всього 6864.17 грн, у дохід держави судовий збір 68.64 грн.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження з наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів, або без попереднього подання заяви у строк 10 днів.
Суддя: