Справа № 2-314/ 08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 лютого 2008 року             Центрально-Міський районний суд м. Макіївки у складі:

головуючого судді                                                                                          Стратейчук Л.З.

при секретарі                                                                                                  Торолашвілі  О.Г.

за участю представника позивача                                                                 ОСОБА_2

розглянув  у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Центрально-Міського району м. Макіївки про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить відшкодувати моральну шкоду у зв'язку з отриманими в період роботи  на шахті ім.В.М.Бажанова ДП “Макіїввугілля” професійним захворюванням - хронічним обструктивним бронхітом пилової етіології 2 стадії, помірна течія, вказуючи, що за висновком МСЕК від 22.12.2004 року в зав'язку з даним захворюванням йому була встановлена 3 група інвалідності і визначена втрата професійної працездатності на 40%. При повторному огляді   у МСЕК 24.01.2007 року групі інвалідності та процент втрати професійної працездатності залишись незмінними.    Просить  стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди  15000  грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діяла за довіреністю, позовні вимоги свого довірителя підтримала і пояснила суду, що отримавши професійне захворювання  і інвалідність,    він відчув моральні страждання,   які виражаються в тому, що він реагує на зміни температури повітря, відчуває недостатність повітря при диханні, змушений систематично  лікуватись, не може належним чином  забезпечувати сім'ю, оскільки не дозволяє стан здоров'я, йому протипоказана робота в підземних умовах у контакті з пилом, важка фізична праця. Від цього він відчуває свою неповноцінність та безпорадність,  від чого періодично виникає депресія.     Просив стягнути  компенсацію спричиненої моральної шкоди у сумі  20000 грн.

Представник відповідача Ционенко С.В. позов не визнала, вказавши,  що позивачем не доведено позовні вимоги, так як відсутній висновок МСЕК про встановлення факту моральних страждань і, крім того, з Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, Законом України від 20 березня 2007 року виключені статті, які передбачали право потерпілих  на відшкодування моральної шкоди.  Вина Фонду в  тих наслідках, що настали в наслідок у роботі на підприємстві, відсутня,  державою фонду не виділені кошти  для відшкодування  моральної шкоди. Вважає, що фонд не є належним відповідачем. Окрім того, вважає, що строк позовної давності у разі заподіяння працівникові моральної шкоди внаслідок небезпечних та шкідливих умов праці становить 3 місяці, який позивач пропустив і питання про його поновлення не ставить. 

Суд вислухав  пояснення сторін, дослідив  матеріали справи і дійшов висновку, що позов з  підлягає  задоволенню частково  з таких підстав.

Позивач  працював у відокремленому підрозділі  „Шахта ім..Бажанова”   ДП  “Макіїввугілля”    з 07.06.1994 року по 07.10.2007 року на посадах  учня гірничого робочого з ремонту гірничих виробіток підземного,  гірничого робочого з ремонту гірничих виробіток підземного  3 розряду, 4 розряду, з 01.01.2005 року переведений гірничим робочим поверхні. Звільнений за власним бажанням.(а.с.9-12).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 179 від 06.12.2004 року встановлено, що хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, яким хворіє ОСОБА_3, став наслідком шкідливих умов праці (а.с.7-8), за висновком МСЕК  від 22.12.2004 року  позивачу встановлено стійку втрату професійної працездатності на 40% і 3 групу інвалідності, за наслідками наступного огляду у МСЕК   24.01.2007 року висновок первинної комісії підтвердили (а.с.3-6).   

Позивач  систематично обстежується і лікується як амбулаторно, так і в умовах стаціонару, за наслідками отриманого професійного захворювання (а.с.13-22).

  Норми  ст. 1,  15, 21, 28, 34 Закону   України від 23 вересня 1999 року № 1105-Х1V “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачають обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку.     

 Відповідно до ст. 13 вказаного Закону страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму з обставин, зазначених в цьому Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 28 вищевказаного Закону при наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

  Згідно зі ст. 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ...”, а також згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-9/2004р., при настанні страхового випадку відповідач повинен у встановленому законом порядку виплатити грошову суму за моральну шкоду при наявності факту спричинення такої шкоди. 

Згідно до ч.3 ст.34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...”   моральна шкода, яка спричинена умовами виробництва і яка спричинила потерпілому втрату професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і сума страхової виплати за моральну шкоду  визначається судом та не може бути більшою від двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, яка встановлена на день виплати.

У відношенні позивача в справі страховий випадок  настав 22.12.2004 року, тобто у період дії  норм ст.. 1 Закону України   “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...”, а тому моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем в справі.

Суд вважає, що внаслідок ушкодження здоров'я,  позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому,  що він, насамперед,  отримав стійку втрату професійної працездатності  і інвалідність і 3 групи,   отримане професійне захворювання змушує його систематично відчувати  незручності, обстежуватися та лікуватися, на що витрачається час, гроші. Позивач несе моральні страждання від зниження  загальної  працездатності, що негативно впливає на його обов'язки в побуті і спроможність надавати  повноцінну допомогу близьким у веденні домашнього господарства. В зв'язку із становищем, що склалося, змінився  звичний склад його життя і він змушений постійно додавати додаткових  зусиль для  його організації.            

Згідно до вимог ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданням , яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. 

 Професійне захворювання, тобто захворювання пов'язане з виконанням трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку отримання професійного захворювання  потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання, чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність.

 При визначені розміру відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди,  суд оцінює характер її заподіяння, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач,  маловірогідність відновлення професійної працездатності у повному обсязі,   характер додаткових зусиль для організації його життя, керується засадами розумності, виваженості та справедливості  і вважає за доцільне стягнути з відповідача 12000 грн  і вважає, що така сума буде достатньою в даному конкретному випадку компенсацію спричиненої моральної шкоди

З положень ст.. 268 ЦК України, а також з роз'яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в  справах   про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” з наступними змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5,  випливає,  що до вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав,  строки позовної давності  не застосовуються  тому суд не бере до уваги думку представник а відповідача по пропуск позивачем строку звернення до суду з даними вимогами.

Керуючись  ст.10, 11, 209, 212- 215 ЦПК України,    ст. 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які потягли за собою втрату працездатності,    суд

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в Центрально-Міському районі м.Макіївки на користь  ОСОБА_1компенсацію моральної шкоди, спричиненої  каліцтвом  12000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: