Справа № 22-ц-659/11 Головуючий у 1 інстанції: Стецик Я.Є.
Категорія: 27 Доповідач в 2-й інстанції: Петричка П. Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Петричка П.Ф.
суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: позивачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 20532 грн. 60 коп.; 3 % річних від простроченої суми в розмірі 732 грн.; 2450 грн. витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги; 956 грн. витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи; 208 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є неправомірним, так як суд однобічно досліджував обставини справи. Вказує, що суд не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_4, яка спростувала наведені позивачкою обставини укладення договорів позики, не врахував того, що він перебував із позивачкою у фактичних шлюбних відносинах. Розписки, які подала позивачка, були чернетками, які він написав після порад з юристом, маючи намір позичити гроші, а пізніше викинув, оскільки в них не зазначено повних даних ні його, ні позикодавця.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
За договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. (ст.1046 ЦК України).
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Місцевим судом встановлено, що 11.03.2008 року, 26.03.2008 року та 18.06.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори позики на загальну суму 18300 грн.
Факт укладення договорів 11.03.2008 року та 26.03.2008 року стверджується розписками, даними ОСОБА_3, які знаходяться на а.с.3, 4.
Отримання від ОСОБА_2 800 грн. у червні 2008 року підтвердив і сам відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У порушення вимог даних норм права відповідач не довів того, що між ним та позивачкою не були укладені договори позики.
Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Колегія суддів вважає, що оскільки відповідач своєчасно не повернув ОСОБА_2 позичені кошти, то суд вірно зобов’язав відповідача повернути їх та правомірно застосував ст.625 ЦК України.
Твердження апелянта про те, що суд однобічно досліджував обставини справи, не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_4 є неспроможними, так як оцінюючи зібрані по справі докази, суд дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об’єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв’язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: