Справа № 22-ц-538/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Петрички П.Ф.
суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, його представника –ОСОБА_5, прокурора Клака Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 та апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 02 липня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 02 липня 2010 року відмовлено за безпідставністю у задоволенні позову прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, з участю третіх осіб: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Брюховицької селищної ради, ОСОБА_6 про зобов’язання до знесення самочинно збудованого житлового будинку за власний рахунок та стягнення судових витрат.
Рішення суду оскаржили прокурор Шевченківського району м.Львова в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Прокурор Шевченківського району м. Львова, просячи скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов, в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 завершено всупереч судовим рішенням про визнання будівництва самочинним та про заборону його проведення без належних дозволів та документації, з істотним порушенням будівельних норм і правил, порушує права інших осіб, у тому числі позивачів ОСОБА_3, то правомірною є позовна вимога про зобов’язання ОСОБА_4 знести цей будинок.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначають, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні усіх обставин справи. Вказують, що відповідач самовільно збудував три поверхи будинку, без належних дозволів на будівництво, з порушенням архітектурних, санітарних та протипожежних норм, чим порушив п.п.1,2 ст.376 ЦК України. Незважаючи на рішення апеляційного суду Львівської області від 19.05.2008 року, яким визнано будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 самочинним, відповідач продовжував будівництво, хоча до нього вживались різні заходи впливу, у тому числі порушено кримінальну справу по ст.356 КК України. Твердження суду про те, що прокуратура не є органом державної влади, який може представляти їх інтереси в суді, є надуманим та безпідставним. За весь час розгляду справи відповідачем не було нічого зроблено по перебудові будинку, не було приведено проектну документацію у відповідність чинному законодавству, не було перебудовано будинок у відповідності до державних будівельних та протипожежних норм, не було представлено підтвердження відсутності порушення їх прав. Вважають, ОСОБА_4 своїми неправомірними діями грубо порушив їх права та інтереси, а суд не захистив їх прав.
Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи із наступного.
Земельна ділянка по АДРЕСА_1, де знаходиться спірний будинок, була надана ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Не змінилось цільове призначення цієї земельної ділянки і після того, як відповідач подарував її ОСОБА_6, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку(а.с.4 т.2).
Згідно із ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 19.05.2008 року та ухвалами цього ж суду від 17.03.2009 року і від 31.03.2009 року встановленими обставинами, які не підлягали доказуванню у даній справі, було те, що будівництво житлового будинкуАДРЕСА_1є самочинним будівництвом, а будівельні роботи, що пов’язані з будівництвом вказаного будинку, які проводить ОСОБА_4, проводяться з порушенням будівельних та протипожежних норм.
Згідно із положеннями ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила(здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач звернувся в проектний інститут для проведення технічних висновків для зміни проекту і перебудови житлового будинку АДРЕСА_1, доказів того, що проведення такої перебудови є неможливим або ОСОБА_4 відмовляється від її проведення, немає.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 02 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: