Справа № 22-ц-477/11 Головуючий у 1 інстанції: Гуменна
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Петричка П.Ф.
суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: представника позивача - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 09 червня 2010 року задоволено позов Відкритого акціонерного товариства акціонерна страхова компанія ”Скарбниця” до ОСОБА_3 про регресне відшкодування страхових виплат. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь позивача 7346,15 грн. страхових виплат, 683 грн. матеріального збитку та 200,3 грн. судових витрат.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує, що 31.12.2007 року він Правил дорожнього руху не порушував, а постанова судді Сколівського районного суду Львівської області від 29.09.2008 року не може бути доказом його вини у вчиненні ДТП, так як у резолютивній частині даної постанови його не визнано винним. Крім того, вказує, що дана постанова прийнята у його відсутності, йому не надіслано її для відома, а тому він не мав можливості її оскаржити. Вважає, що причиною ДТП 31.12.2007 року був неналежний стан дороги у місці аварії.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Задовольняючи позов ВАТ АСК ”Скарбниця”, місцевий суд виходив з того, що позивач сплатив ТзОВ «Стрийбудмонтаж», з яким у нього було укладено договір страхування транспортного засобу, що отримав технічні пошкодження під час ДТП 31.12.2007 року, 7346,15 грн. страхових виплат та понесені ним витрати, пов’язані з визначенням розміру страхових виплат, у розмірі 683 грн., а тому має право на стягнення цих коштів із ОСОБА_3, котрий винен у заподіянні шкоди.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору страхування транспортних засобів №11/1422/АТ/07, укладеного 12.09.2007 року між ТзОВ «Стрийбудмонтаж»та ВАТ АСК ”Скарбниця”, позивач 31.01.2008 року виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 7346,15 грн.
Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з:
1) життям, здоров»ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2)володінням, користуванням і розпорядженням майном(майнове страхування);
3)відшкодування шкоди, завданої страхувальником(страхування відповідальності).
Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне положення закріплене у ст.27 Закону України «Про страхування».
Таким чином, ВАТ АСК ”Скарбниця”, як страховик, який виплатив страхове відшкодування за зазначеним вище договором від 12.09.2007 року, набуло право вимоги відшкодування збитків, завданих ТзОВ «Стрийбудмонтаж», від особи, відповідальної за завдані збитки.
Покликання апелянта на те, що постанова судді Сколівського районного суду Львівської області від 29.09.2008 року по адміністративній справі №3-344/2008 не може доказом його вини у вчиненні ДТП 31.12.2007 року, так як у резолютивній частині даної постанови його не визнано винним, не заслуговують на увагу, оскільки неможливість притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність його вини, наявність якої визначена у мотивувальній частині даної постанови.
Твердження ОСОБА_3 про те, що він не оскаржував цієї постанови, оскільки не знав про її існування, також не може бути підставою для звільнення його від обов’язку відшкодування шкоди, оскільки він не був позбавлений можливості оскаржити дану постанову під час розгляду даної справи.
Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів того, що дорожно –транспортна пригода 31.12.2007 року відбулася внаслідок неналежного стану дороги, відповідачем не надано.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому, оскільки ухвалене рішення є законним і обґрунтованим, то підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: