УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Ладики ЯЛ.,
суддів Ткачук Н.В., Томенчука Б.М. ,
прокурора Левенець Я.І.,
представника цивільного позивача ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянувши 20 червня 2007 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Снятинського району Іванківа І.М. і засудженого ОСОБА_3 на вирок Снятинського районного суду від 22 березня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_3
1ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженець і житель АДРЕСА_1, освіта незакінчена,
вища, неодружений, працює в ЧФТОВ
„Біотрейд", згідно ст. 89 КК України
несудимий, громадянин України, -
засуджений за ч.1 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч.3 ст. 191 КК України на
З роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на
2 роки.
На підставі ст. 70 КК України йому визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 2 роки. Запобіжний захід залишено ОСОБА_3 попередній тримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 2 вересня 2006 року. Постановлено задовольнити цивільний позов ОСОБА_4 і стягнути на його користь у засудженого 1380грн., а цивільні позови ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ЧФТОВ „Біотрейд" залишити без розгляду.
Справа 11-241/2007 рік Головуючий 1 інстанції Потятинник Р.Ю.
Категорія 191 ч.3 КК України Доповідач: Ладика Я.І.
2
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за те, що він в травні 2004 року, увійшовши в довіру до ОСОБА_4 і діючи з корисливою метою, заволодів шляхом обману та зловживання довірою його двома мобільними телефонами загальною вартістю 1380грн.
Окрім цього, працюючи експедитором ЧФТОВ „Біотрейд" і будучи матеріально-відповідальною особою, 26.06.2006 року отримав за договором №79 від 25.05.2006 року товар під реалізацію для суб"єктів господарської діяльності. Реалізувавши його за 10750грн., гроші підприємству не повернув, а привласнив і потратив на особисті потреби.
В поданій апеляції засуджений посилався на незаконність та необґрунтованість вироку. Вважав, що в його діях відсутній склад злочину, просив вирок скасувати і провадження у справі закрити.
Під час апеляційного розгляду справи, визнавши себе винним, ОСОБА_3 апеляцію захисника ОСОБА_7 відкликав, а свої апеляційні вимоги змінив. Вважає, що суд, призначаючи йому покарання, недостатньо врахував його позитивні характеристики, відсутність судимості, інвалідність та вік батька, який потребує сторонньої допомоги і підтримки. Просив вирок зміни, пом"якшити його покарання та застосувати амністію.
Захисник ОСОБА_2 апеляцію засудженого підтримав.
У своїй апеляції у зміненому вигляді прокурор, неоспорюючи вини засудженого у вчинених ним злочинах, посилається на безпідставну кваліфікацію його шахрайських дій за ознакою „шляхом обману" та дій по привласненню чужого майна за ознакою „яке було у його віданні". Просить ці кваліфікуючі ознаки виключити з мотивувальної частини вироку і пом"якшити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.3 ст. 191 КК України. В решті просить залишити вирок без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого і його захисника, які підтримали свою апеляцію у зміненому вигляді і не заперечують проти зміненої апеляції прокурора, пояснення та обгрунтування прокурора, який підтримав подану ним апеляцію у зміненому вигляді і не заперечує проти зміненої апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у злочинах, за які його засуджено, грунтується на неналежно зібраних і досліджених в судовому засіданні достовірних доказах.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_3 в цілому відповідає вимогам ч.1 ст. 190 та ч.3 ст. 191 КК України, але суд безпідставно інкримінував йому за ч.1 ст. 190 КК України ознаку вчинення шахрайства „шляхом обману", а за ч.3 ст. 191 КК України - ознаку привласнення чужого майна, „яке було у віданні особи". Ці кваліфікуючі ознаки належить виключити з мотивувальної частини вироку, оскільки засуджений вчиняв шахрайство шляхом зловживання довірою потерпілого, а привласнив те чуже майно, яке йому було ввірене.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд врахував його позитивну характеристику та наявність у нього хворої матері.
Разом з тим, суд залишив поза увагою інші важливі обставини, які не врахував при призначенні ОСОБА_3 покарання. Зокрема, наявність у нього хворого батька інваліда, з яким він разом проживає, а також відсутність у засудженого попередньої судимості.
Визнаючи ці обставини такими, що пом"якшують покарання, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 належить призначити за ч.3 ст. 191 КК України покарання не пов"язане з ізоляцією від суспільства, а саме 3 роки обмеження волі.
З матеріалів справи та вироку суду вбачається, що засудженому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 27 жовтня 2006 року, а фактично його затримано 2 вересня цього ж року (т.1, а.с. 385, т.2, а.с. 81).
Таким чином на день набрання чинності Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року ОСОБА_3фактично відбув більше половини вказаного строку, а тому
3
відповідно до п."б" ст. 3 даного Закону підлягає звільненню від покарання у виді обмеження волі.
ОСОБА_3не заперечує, щоб відносно нього був застосований акт про амністію, підтвердивши це письмовою заявою.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КГТК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію старшого помічника прокурора Снятинського району Іванківа І.М. у зміненому вигляді та апеляцію засудженого ОСОБА_3 у зміненому вигляді задовольнити.
Вирок Снятинського районного суду від 22 березня 2007 року в частині кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. ст. 190 ч.1 і 191 ч.3 КК України та його засудження за ст. 191 ч.3 КК України змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку такі кваліфікуючі ознаки цих злочинів, як „вчинення шахрайства шляхом обману" та „привласнення чужого майна, яке було у віданні особи".
Призначити ОСОБА_3 за ч.3 ст. 191 КК України покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України визначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 2 роки.
На підставі п."б" ст. 3 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити.
Обраний йому запобіжний захід тримання під вартою скасувати і звільнити його з-під варти негайно.
В решті вирок залишити без змін.