Справа № 22-ц-1310/11 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Петричка П.Ф.
суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: представника позивача –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 жовтня 2010 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” до ОСОБА_3, ТзОВ „БТ” про стягнення заборгованості.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТзОВ „БТ” в користь ПАТ „Укрсоцбанк” заборгованість по кредитному договору в розмірі 28798 доларів США 58 центів та 22228 гривень 71 коп., що в загальній сумі в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.04.2010 року становить 250457 гривень 45 коп. та сплачені судові витрати: 1700 гривень держмита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3. В апеляційній скарзі зазначає, що при укладенні кредитного договору він виходив з того, що курс гривні відносно долара США буде стабільним, інакше б він ніколи не укладав даного договору та не надавав своє майно у забезпечення кредитного договору. Вказує, що судом не враховано того, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області задоволено його позов про припинення кредитного договору.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Місцевим судом встановлено, що 25.01.2007 року між АКБ „ Укрсоцбанк ”(тепер ПАТ „Укрсоцбанк”) та ОСОБА_3 укладено договір кредиту №625/19-01, а для забезпечення виконання цього договору із ТзОВ „БТ” укладено договір поруки.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).
Згідно ст.553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсилідарну) відповідальність поручителя.
Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_3 не виконував обов’язків, встановлених договором кредиту, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність позовних вимог ПАТ „Укрсоцбанк” та покладення обов’язку солідарної сплати заборгованості обома відповідачами.
Покликання апелянта на те, що при укладенні кредитного договору він виходив з того, що курс гривні відносно долара США буде стабільним, інакше б він ніколи не укладав даного договору та не надавав своє майно у забезпечення кредитного договору, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: