Справа №  22-ц-2906/11                              Головуючий у 1 інстанції: Пилип'юк Г. М.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська Л. Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 липня 2011 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                            головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Бойко С.М., Петричка П.Ф.                                            

при секретарі:  Панчуку І.С.

з участю:  позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2011 року,                    

ВСТАНОВИЛА:

       Рішенням  Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2011 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню доньку.

       Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 (шістсот) гривень щомісячно, починаючи з 18.08.2010 року і до досягнення дитиною  двадцяти трьох років, але не довше ніж до припинення навчання.

       Вирішено питання судових витрат.

       Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.

       В апеляційній скарзі зазначає, що при винесенні рішення судом не враховано матеріальне становище апелянтки, яка сама оплачує навчання дочки, вартість якого становить 8146 грн. в рік, більше того дочка потребує регулярного медичного спостереження, оскільки потрапила в ДТП. Натомість, відповідач має стабільний дохід, працює начальником відділення Нововолинської філії КБ “Приватбанк”, також є акціонером Іваничівського цукрового заводу. Поза увагою суду, залишено той факт, що ОСОБА_3 іншої сім’ї чи дітей на утриманні не має, що перешкоджало б йому матеріально забезпечувати доньку. Крім того вказує, що в порушення положень ст. 184 Сімейного кодексу України, суд визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі, хоча відповідач має регулярний і стабільний дохід.    

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

       Районним судом встановлено, що ОСОБА_4, батьками якої є сторони по справі,  є студенткою першого курсу денної форми навчання економічного факультету ЛНУ ім. І.Франка. Навчання на умовах повної копенсації затрат закінчується 30.06.2013 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку(доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України(ч.1 ст.200 СК України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що позивачка уточнила позовні вимоги та згідна була з тим, щоб відповідач сплачував на її користь аліменти  у розмірі 600 грн. щомісячно, що стверджується протоколом судового засідання (а.с.26).

Не заслуговують на увагу суду, твердження апелянта про незаконне стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про працевлаштування відповідача,  натомість позивачка працює та її дохід за 2010 рік становив 16492,87 грн.

Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що позивачка в порушення вимог даних статей не довела, що аліменти з відповідача  слід стягувати у розмірі 50% від його  доходів щомісячно, оскільки належними та допустимими доказами нею не доведено ні розміру витрат, які потребує донька, ні того, чи відповідач дійсно працює, розмір його доходів, щоб з»ясувати, яку суму становитиме 50% від його заробітку, та чи може він надавати таку матеріальну допомогу.     

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                          УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  відхилити .

       Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2011 року залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

            Головуючий :

            Судді: