Справа №  22-ц-4240/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Кіт І. Н.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року  

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                      головуючого:  Кота І.Н..

                      суддів: Бойко С.М., Петрички П.Ф.

                      при секретарі:  Карнидал В.В.

                      розглянула  у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від  12 травня  2011 року.

                      Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів,-

                                                               в с т а н о в и л а:

                     Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 12 травня 2011р.частково задоволено позов ОСОБА_3   до ОСОБА_4, ТзОВ ПІК «Стрийжитлобуд «за участю третіх осіб Стрийського МБТІ, регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області , ОСОБА_2  про визнання договору інвестування будівництва житла дійсним та визнання права власності на частку у незавершеному будівництвом житловому будинку..

                     Визнано дійсним договір № 2807/1 інвестування будівництва житла від 28 .07.04р., укладений між ТзОВ «Проектно-інвестиційна компанія «Стрийжитлобуд « та ОСОБА_3  щодо об»єкту інвестування  за адресою АДРЕСА_1 у вигляді трьохкімнатної квартири  на п»ятому поверсі , в третій секції  загальною площею 78,9 кв. метрів.

                      В задоволенні позову про визнання за позивачем права власності на частку в незавершеному будівництвом житловому будинку  по АДРЕСА_1 та зобов»язанні зареєструвати позивача співвласником незавершеного будівництвом будинку відмовлено.   

                       Рішення  міськрайонного суду в частині задоволення вимог про визнання інвестиційного договору дійсним  оскаржила третя особа ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного нею рішення . Зокрема зазначає, що таке не грунтується на належно встановлених і перевірених обставинах справи про дійсні права та обов»язки сторін щодо предмета спору,  а саме, що  інвестиційний договір  ніким не оспорюється й вимог про визнання його недійсним чи неукладеним  ніхто не пред»являє. Відтак у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання його дійсним.

                    Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову  в задоволенні позову в повному його обсязі.

                        Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції  колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для  часткового задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

          Відмовляючи у задоволенні позову про визнання за позивачкою права власності на частину незавершеного будівництвом житлового будинку, міськрайонний  суд прийшов до правильного висновку, що за умовами  укладеного сторонами інвестиційного договору ( а.с.5-7) право власності інвестора виникає лише після завершення забудовником будівництва об»єкту інвестування  й прийняття нерухомого майна в експлуатацію, як це визначено ст.331 ЦК України

           Разом з тим, задовольняючи вимоги про визнання інвестиційного договору дійсним, суд  не звернув уваги, що такий спосіб та механізм захисту цивільного права не передбачений ст.16 ЦК України, а ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визначає таку можливість щодо нікчемного правочину й лише у випадках визначених ч.2 ст.218, ч.ст.219, ч.2 ст.220, ч.2 ст.224 . ч.2 ст.226 ЦК України.

          Оскільки позивач не довела, а в судовому засіданні не було здобуто жодних доказів про наявність  визначених зазначеними статтями ЦК України обов»язкових умов для визнання  укладеного інвестиційного правочину  дійсним, у суду першої інстанції відповідно  не було правових підстав для задоволення такого позову.  

          За таких обставин, рішення міськрайонного суду, як таке, що не відповідає вимогам матеріального закону й дійсним обставинам справи про права й обов»язки сторін щодо предмета спору , в силу вимог ч.1 ст.309 ЦПК України  залишатися в законній силі не може й підлягає скасуванню в частині вимог про визнання інвестиційного договору дійсним, з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в позові.  

           Враховуючи наведене  та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,-             

В И Р І Ш И Л А :

               Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задоволити частково. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2011 р. в частині задоволення позову  ОСОБА_3 про визнання дійсним укладеного нею 28.07.04р. інвестиційного договору з проектно-інвестиційною компанією «Стрийжитлобуд «скасувати з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог за їх безпідставністю.

                 В решті розглянутих вимог рішення  міськрайонного суду залишити без змін.

                Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення  й може бути оскаржене протягом 20-ти днів  з часу набрання ним законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.                               

                Головуючий:

                 Судді: