Справа № 10-351/2011 Головуючий у 1 інстанції: Олексієнко М.Ю.
Доповідач: Яременко О. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Яременка О.Д.,
суддів Белени А.В., Данка В.В.,
з участю прокурора Лесковича І.Б.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією захисника –адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2011 року задоволено подання старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України у Львівської області Бориса В.З. Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2,3 ст.15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ст.304 КК України, до трьох місяців.
В обґрунтування постанови суддя зазначив, що по даній кримінальній справі необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, для виконання яких необхідний значний термін, а також те, що з врахуванням даних про особу обвинуваченого та тяжкості злочину, у якому останній обвинувачується, підстав для зміни йому запобіжного заходу немає.
На постанову судді подав апеляцію захисник ОСОБА_2 –адвокат ОСОБА_1
В апеляції захисник вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та безпідставною, винесеною всупереч вимогам ст.ст.148, 150 КПК України. Покликається на те, що на даний час усі слідчі дії із ОСОБА_2 завершені. При цьому ні прокурором, ні слідчим не наведено жодних підстав, окрім посилання на тяжкість злочину, які б обумовили необхідність тримання ОСОБА_2 під вартою. Зазначає, що обвинувачення, висунуті щодо ОСОБА_2, стосуються цивільно-правових обов’язків, скріплених кредитними договорами різних громадян, які отримували у банківських установах кредитні кошти, частину з яких не погасили в залежності від різних обставин. Крім того захисник вказує, що судом не було враховано, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, його вік, те, що він позитивно характеризується і не має наміру ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі або здійснювати злочинну діяльність. За час утримання ОСОБА_2 під вартою у нього значно погіршився стан здоров”я, у зв’язку з тим, що він раніше переніс інсульт, йому потрібен належний медичний нагляд та обслуговування, що в умовах СІЗО отримати неможливо.
Просить, вказану постанову судді скасувати та постановити свою ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме підписку про невиїзд.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника на підтримання поданої апеляції, думку прокурора про необхідність відмовити апелянту в задоволенні апеляції та залишити постанову судді без зміни, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.165-3 КПК України слідчий за погодженням з прокурором звертається до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення.
Слідчий дотримався цих вимог КПК України. При цьому він вказав причини, у зв’язку з якими необхідно продовжити строк тримання ОСОБА_2 під вартою, обставини та факти, що належить дослідити по справі, докази які підтверджують, що злочини вчинено ОСОБА_2 та обґрунтував необхідність збереження запобіжного заходу –взяття під варту відносно нього.
Суддя, розглянувши подання слідчого, дійшов висновку про відсутність підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу а також, що за час до закінчення тримання ОСОБА_2 під вартою неможливо провести слідчі дії, вказані слідчим в поданні, а тому обґрунтовано задовольнив це подання та продовжив строк тримання ОСОБА_2 під вартою до трьох місяців.
Колегія суддів, всупереч доводам апелянта, встановила, що суд дослідив обставини справи повно та всебічно, при прийнятті рішення суд не допустив порушень вимог кримінально-процесуального закону. Винесена щодо ОСОБА_2 постанова є законною а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. дію Р.
дію Р.
Виходячи із викладеного вище, колегія суддів відмовляє апелянту в задоволенні його апеляційних вимог.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляцію захисника –адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2011 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді :