Біляївський районний суд Одеської області

Справа  № 2-614/11

Категорія 26

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 року                                                           Біляївський районний суд Одеської області

в складі : головуючого судді Буран В.М.

при секретарі Рогачко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 1483360,32 грн., з них сума заборгованості - 1279200 грн., що еквівалентно 160000 тис. доларам США, 3% річних –51168 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що в вересні  2009 року відповідачка одержала від нього в борг 160 тис. доларів США, які зобов’язалася повернути на протязі одного місяця, але вказане зобов’язання не виконала.

В судовому засіданні позивач на позові наполягав. При цьому пояснив, що позичив відповідачці 07 вересня 2009 року 1279200 гривень, що в еквіваленті складає 160000 доларів США зі строком повернення до 09 жовтня 2009 року, що підтверджується договором позики, посвідченим 07.09.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, за реєстром №10441. При цьому, чоловік ОСОБА_2 був присутній при передачі грошей та письмово дав згоду на укладання договору позики.

Та встановленій строк відповідачка борг не повернула.

Відповідачка не з’явились в судове засідання 02.069.2011 року, хоча належним чином була повідомлена про день розгляду справи, про що свідчать її підписи на розписці, про причину неявки суд не повідомила, а тому суд вважає її неповажною.

За згодою позивача розгляд справи проведено за відсутності відповідача –заочно, згідно положень ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши позивача,  дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 526 цього Кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 одержала від позивача 16 тис. доларів США в борг, який зобов’язалася повернути до 09.10.09 року. Ця обставина підтверджується розпискою відповідачки. До теперішнього часу  гроші не повернула, тобто не виконала взяте на себе грошове зобов’язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          В порушення вказаних вимог відповідач не виконав умови зобов’язання , гроші не повернув, тобто не виконав  його у строк, а тому повинен повернути борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що складає: сума основного боргу –1279200 грн., що еквівалентно по курсу НБУ 160 000 дол. США.

Одночасно з договором позики між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, посвідчений 07.09.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, за реєстром №10442.

Згідно договору іпотеки забезпечується виконання зобов’язань Іпотекодавця за договором позики від 07.09.2009 року вчасно та у повному обсязі повернення боргу у розмірі 1279200 гривень, що в еквіваленті складає 160000 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, відшкодування збитків, іншої заборгованості за договором позики, збитків, завданих порушенням умов цього іпотечного договору.

Згідно п.19 договору іпотеки від 07.09.2009 року у випадку порушення Іпотекодавцем (відповідачем) будь-якого із зобов’язань, передбачених пп.18.1, 18.4, 18.5, 18.6, 18.7 цього договору. Він сплачує на користь Іпотекодержателя (позивача) штраф у розмірі 30 % від вартості предмету іпотеки, зазначеної у п.10 цього договору (1279200). Також відповідач порушив зобов’язнання по страхуванню предмета іпотеки, передбаченого п.18.1 договору іпотеки, таким чином позивач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 30 % від вартості предмету іпотеки, а саме 383760 грн.

          Враховуючи викладене суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та законними, а тому вони підлягають задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.526, ч.1 ст.612, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  борг в сумі  1483360,32 грн., витрати по сплаті судового збору 1700 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120 грн., а всього 1868940,32 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання заяви про апеляційне  оскарження  протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України через Біляївський   райсуд Одеської області.

ГоловуючийВ. М. Буран