Справа № 2-а-705/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"16" вересня 2011 р.                                                            смт. Іванівка

суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах та по довіреності ОСОБА_2 про прийняття додаткової постанови,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 року Іванівським районним Одеської області судом було винесено постанову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії.

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про прийняття додаткової постанови по справі, оскільки судом не ухвалено рішення щодо визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з невиплати ОСОБА_2, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з 01 січня 2011 року, пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 №2857-VI.

Також, судом не ухвалено рішення щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з 01 січня 2011 року призначити ОСОБА_2, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 №2857-VI, з проведенням відповідного перерахунку пенсії та виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії і фактично отриманим.

Представник позивача у судове засідання не з’явився.

Від відповідача по справі надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 168 КАС України передбачається можливість винесення додаткової постанови, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч.3 статті 168 КАС України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені не перешкоджає розгляду питання.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши заяву позивача, дійшов висновку, що питання щодо ухвалення додаткової постанови та позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 є інвалідом 2-ої групи та визнаний постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, призначення, облік та виплату пенсії позивачу здійснюється управлінням Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області.

Позивачу безстроково призначена 2-а група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК, в якій вказаний зв'язок інвалідності з виконанням роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивачу Одеською обласною державною адміністрацією було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалого 1-ї категорії і видано відповідне посвідчення.

У 2011 році позивачу сплачується пенсія по інвалідності в розмірі 1612,50 грн. та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі 150 грн.

При прийнятті рішення суд керується ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі –Закон), ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ч. 2 ст. 19, ст. 46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Статтею 49 пунктом „б” Закону передбачено, що пенсія учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС віднесених до 1,2,3 и 4 категорії складається з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду нанесену здоров’ю.

Статтею 50 пунктом „б” Закону визначено, що додаткова пенсія учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС віднесених до 1 категорії, які є інвалідами 2-ї групи, повинна складати 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 частиною 4 Закону встановлено, що інвалідам 2-ої групи, яким надано статус постраждалого унаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, призначається пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте у будь-якому випадку розмір пенсії повинен бути не менше восьми мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Статтею 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (N 2017-III, 05.10.2000р.) встановлено, що до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком... Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком.

Із врахуванням ст. 46 Конституції України, розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи з якого, позивачу має нараховуватись пенсія та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, як інваліду 2-ї групи учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік.

Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 названого Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Будь-якими іншими діючими законодавчими актами розмір мінімальної пенсії за віком не встановлюється.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як інваліду 2-ї групи учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії.

Законом України N 107-VI від 28.12.2007 року було змінено статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміну тексту  статей  50, 54 в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 року визнано неконституційною.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача в частині щодо необхідності прийняття Верховною Радою України рішення, у зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, про відновлення дії Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, що діяла за станом на 31 грудня 2007 року, тобто до внесення змін до нього згідно Закону N 107-VI від 28.12.2007 року.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що «закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність», а тому суд вважає, що не є обов’язковим прийняття Верховною Радою України рішення про відновлення попередньої, станом на 31 грудня 2007 року, редакції Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що розрахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, позивачу повинен був здійснюватись відповідно до редакції статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, яка діяла за станом на 31 грудня 2007 року, виходячи з встановленого законом розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.

Статтею 34 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено період, на який призначається пенсія по інвалідності, а саме, «пенсії призначаються на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Інвалідам - чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років пенсії по інвалідності призначаються довічно».

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування доплат до пенсії не може бути підставою для невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи, що позивачу встановлено 2-у групу інвалідності безстроково, то суд вважає, що позивач має право на безстрокове призначення пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається порушення прав позивача на призначення та отримання пенсії у передбаченому законодавством розмірі, а тому суд вважає підлягаючими задоволенню позовні вимоги позивача про призначення йому, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з 01 січня 2011 року пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, з проведенням відповідного перерахунку пенсії та виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії і фактично отриманим.

Оскільки розмір пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю позивача визначається законом виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка, згідно Конституції і Законів України, дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, позивачеві повинен був проводитись виходячи з нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, зокрема на 2011 рік, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 №2857-VI. .

Згідно положень ч.6 ст.183-2 КАС України у постанові суду, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов’язок відповідача виконати постанову негайно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 №2857-VI, ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 99, 100, 159-164, 183-2  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з невиплати ОСОБА_2, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з 01 січня 2011 року, пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 №2857-VI.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з 01 січня 2011 року призначити ОСОБА_2, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 №2857-VI, з проведенням відповідного перерахунку пенсії та виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії і фактично отриманим.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Іванівський районний суд Одеської області протягом десяти днів після отримання копії постанови суду.

Суддя:І. В. Погорєлов