Справа № 22-а-101/11 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.
категорія 68/10.3.2 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Монастирецького Д.І., Зубарєвої К.П.,
секретарі: Луньо К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 17 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
встановила:
постановою Сихівського районного суду м. Львова від 17 лютого 2010 року вказаний вище позов задоволено частково.
Визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо перерахунку пенсії та зобов’язано провести ОСОБА_2 нарахування та виплату недоплаченої суми державної та додаткової пенсії за період з 01 січня 2009 року по 17 лютого 2010 року у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржила позивачка ОСОБА_2, просить її скасувати й ухвалити нову про задоволення її вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що днем звернення її до суду із зазначеним позовом є день здачі на пошту позову, а не час надходження матеріалів до суду. А початок перебігу строку звернення до суду є дата отримання нею відповіді від позивача на її звернення щодо добровільного перерахунку пенсії. А відтак відмову в задоволені позову в повному обсязі за пропуском строку звернення до суду вважає необґрунтованою.
В апеляційній скарзі апелянт просить розгляд справи провести у її відсутності.
Сторони у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. У відповідності до ч.4 ст.196 КАС зазначена обставина не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи позовних вимог та апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Строк звернення до адміністративного суду, підстави та порядок його застосування регламентовані ст.ст.99, 100 КАС України.
Згідно ч.1 ст.99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі і з позовної заяви, позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом 05 січня 2010 року (а.с.2-4). Про те, що зазначений позов був надісланий в суд через поштове відділення, в матеріалах справи докази відсутні.
Посилання апелянта на те, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»на суми пенсій, неодержаних своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, не розповсюджується строк позовної давності, є безпідставним.
Оскільки в даній категорії справ стоїть питання про перерахунок пенсії, то слід застосовувати строки щодо звернення до суду або відновлення порушених прав установлені пенсійним законодавством.
Статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено:
- нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно,
виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за
одержанням пенсії;
- суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає
або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
В той же час Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, зокрема частиною другої статті 46 цього передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тобто, ця норма говорить про те, що тільки до нарахованих сум пенсій застосовуються такі правила, тобто по-іншому регулює зазначене питання.
У п. 16 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вказано, що до приведення законодавства України у відповідність з цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Оскільки цей Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року пізніше прийнятий ніж Закон України «Про пенсійне забезпечення», то він має пріоритет над Законом України «Про пенсійне забезпечення», тому в цьому випадку застосовуються положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, аналіз чинного законодавства, що регулює питання щодо не нарахованих пенсій, свідчить про те, що ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, тому в цих справах застосовується річний строк звернення до суду (на час виникнення спірних правовідносин).
А відтак, з врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду є правомірними щодо застосування строку позовної давності, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. За таких обставин підстав для скасування постанови районного суду колегія судів не вбачає.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 р. № 2748-УІ, ст.ст.195, 197, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 17 лютого 2010 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І.