Справа № 22-ц-2197/11 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.
Категорія 52 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,
секретарі: Луньо К.А.,
з участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника Державного територіально - галузевого об’єднання «Львівська залізниця»Бухеника І.Б., представника відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід»ДТГО «Львівська залізниця»Павлової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного територіально - галузевого об’єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід»ДТГО «Львівська залізниця», треті особи ОСОБА_6 та первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу «Локомотивне депо «Львів-Захід», про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
встановила:
рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 грудня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.
Рішення суду оскаржив позивач, просить його скасувати й ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Так, апелянт зазначає, що суд прийшов до необґрунтованого висновку, що наказ №1166 від 08.12.2008 р. про оголошення йому догани є законним, оскільки такий винесений позивачу за невиконання обов’язків, які позивач не повинен був виконувати; при оцінці законності наказу №1209 від 25.12.2009 р. про оголошення догани за дописування та виправлення в документах суд не врахував, що така практика була вироблена на підприємстві, а свої дії апелянт узгоджував з керівництвом депо. Крім того, апелянт посилається на те, що при звільненні з роботи за порушення правил перевезення балонів з киснем не було враховано, що він не проходив навчання, атестацію на право обслуговування балонів з киснем. А також те, що балони з киснем він отримав в складі без ковпачків.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника Державного територіально - галузевого об’єднання «Львівська залізниця»Бухеника І.Б., представника відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід»ДТГО «Львівська залізниця»Павлової А.А. на заперечення апеляційної скарги, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, з урахуванням вимог КЗпП у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Встановлено, що позивач, 1942 року народження, працював бригадиром з постачання у відокремленому підрозділі «Локомотивне депо «Львів-Захід»Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»(надалі Депо).
Відповідно до ст.139 КЗпП працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Наказом №1166 від 08 грудня 2008 року позивачу, як бригадиру з постачання, за недостатнє забезпечення працівників Депо зимовим спецодягом, спецвзуттям оголошено догану (а.с.105).
Наказом №1209 від 25 грудня 2008 року позивачу за порушення вимог правил заповнення первинної документації оголошено догану (а.с.118).
11 лютого 2009 року працівниками Депо був виявлений автомобіль, який транспортував по території Депо балони з киснем без запобіжних ковпачків, які отримав позивач та завіз на території депо і супроводжував їх (а.с.124,125).
З врахуванням цього порушення та порушень, які наведені у вищевикладених наказах, наказом №50/ос від 12 лютого 2009 року позивача звільнено із займаної посади за п.3 ст.40 КЗпП, за систематичне невиконання трудових обов’язків без поважних причин (а.с.8).
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Аналізуючи накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення з роботи районним судом вірно враховано, що стягнення на позивача накладенні правомірно і вони є підставою для звільнення працівника за п.3 ст.40 КЗпП України.
Систематичне невиконання трудових обов’язків позивачем, які передували його звільненню, проявилось в тому, що позивач, в обов’язки якого входило, відповідно до посадової Інструкції, оформлення з відома керівництва Депо відповідної документації на отримання товарно-матеріальних цінностей, одержання за нарядами, заявками та іншими документами вантажів та товарно-матеріальних цінностей зі складів НХ та перевірку цілісності упаковки (тари), комплектність вантажів і товарно-матеріальних цінностей, допустив їх порушення, а саме - недостатньо забезпечив працівників Депо зимовим спецодягом та спецвзуттям; в порушення вимог «Основ бухгалтерського обліку»та Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, при отриманні товарно-матеріальних цінностей із складів ним вносились у форми № М-11 приписування та дописування, без погодження з керівництвом Депо отримував такі товарно-матеріальні цінності. Крім того, позивач допустив грубе порушення вимог охорони праці –отримав та завіз на територію Депо партію (касету) кисневих балонів без запобіжних ковпачків, що суперечить вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, Правилам пожежної безпеки в Україні.
Посилання апелянта на те, що його безпідставно притягнуто до відповідальності за неналежне обслуговування кисневих балонів, оскільки в його обов’язки не входило обслуговування таких, є помилковим щодо суті порушення, так як його притягнуто до відповідальності не за неналежне обслуговування кисневих балонів, а за порушення порядку отримання та перевозки посудин, що працюють під тиском.
Всі зазначені порушення та дії позивача були належним чином зафіксовані та предметом аналізу на оперативних нарадах працівників (а.с.106, 112, 122).
12 лютого 2009 року профспілковий комітет локомотивного Депо на своєму засіданні, розглянувши подання начальника Локомотивного депо «Львів-Захід»про звільнення позивача з роботи прийняв рішення про надання згоди на звільнення позивача з роботи по п.3 ст.40 КЗпП ( а.с.70).
Таким чином під час розгляду спору про визнання наказу про звільнення незаконним відповідач на підставі належних доказів довів систематичне невиконання працівником своїх обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
А тому, враховуючи викладене, обставини та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що виносячи оскаржене рішення районним судом було враховані всі доводи та заперечення сторін та прийшов до вірного висновку, що порушення, які допустив позивач, можуть слугувати підставою для звільнення.
Враховуючи, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, то за таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.1 ст. 307, ст.308, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Бакус В.Я.
Судді Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І.