Справа № 22-ц-198/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Категорія 27 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Зубарєвої К.П.,
суддів: Бакуса В.Я., Монастирецького Д.І.,
секретарі: Луньо К.А.,
з участю: представника позивача –ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна»Лісовської Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 –ОСОБА_5 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 січня 2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства (на даний час публічного акціонерного товариства) «Банк Петрокоммерц-Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Леопрінт», ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановила:
заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 січня 2010 року позовні вимоги ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»задоволено.
Розірвано кредитний договір №0078-02-07/МСБ укладений між ЗАТ Банк Петрокоммерц-Україна»та ТзОВ «Леопрінт»06.02.2007 р.
Постановлено стягнути з ТзОВ «Леопрінт», ОСОБА_4, ОСОБА_6 солідарно на користь ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»борг за вказаним вище кредитним договором в сумі 903 198 грн. 08 коп.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Пустомитівського районного суду від 12 травня 2010 року заяву відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду від 21.01.2010 р. залишено без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 жовтня 2010 року поновлено представнику відповідача ОСОБА_4 –ОСОБА_5 строк на подачу апеляційної скарги на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.01.2010 року.
Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_4 –ОСОБА_5, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що таке прийняте з порушенням норм матеріального права та судом неповно з’ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення.
Так, апелянт зазначає, що в кредитному договорі, який був укладений між Банком та ТзОВ, немає положення про відповідальність поручителя за невиконання зобов’язань боржника. Крім того, апелянт зазначає, що кредитор не намагався стягнути існуючу заборгованість з відповідача –ТзОВ, який являється основним боржником за кредитом, а відразу поклав відповідальність на поручителя. Також апелянт посилається на те, що 27 лютого 2008 року між Банком та ТзОВ, як позичальником, було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно з якої було збільшено проценту ставку за користування кредитними коштами з 14 відсотків до 15 відсотків та встановлено комісійну винагороду Банку за внесення змін до умов договору у розмірі 1 000 грн. Внаслідок такої угоди збільшився обсяг його (поручителя) відповідальності, однак згоди на це він не давав, а тому порука вважається припиненою.
Відповідачі у судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомили.
У відповідності до ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. А відтак колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності осіб, які не з`явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на заперечення апеляційної скарги, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що поручителі та боржник повинні нести солідарну відповідальність за невиконання боржником зобов’язань, пов’язаних з кредитним договором.
Але повністю з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки такий зроблений внаслідок неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та в порушення норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що 06 лютого 2007 року між ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»та ТзОВ «Леопрінт»був укладений кредитний договір №007-02-07/МСБ, відповідно до якого Банк надав позичальнику (ТзОВ) 300 000 доларів США із сплатою 14% річних за користування кредитом (а.с.6-11).
Від імені ТзОВ «Леопрінт»виступав директор товариства ОСОБА_4
В той же день між Банком та ОСОБА_4, як фізичною особою, та ОСОБА_6, з кожним окремо, були укладені договори поруки, відповідно, за №007-02-07/1/МСБ та №007-02-07/2/МСБ, відповідно до яких останні зобов’язалися, кожен окремо, відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі та нести з боржником солідарну відповідальність за невиконання умов договору (п.п.1.1, 1.2 договору поруки) (а.с.18-19, 25,26).
27 лютого 2008 року між Банком та ТзОВ «Леопрінт»було укладено додаткову угоду №1 до вказаного вище кредитного договору, відповідно до якого графу 7 розділу 1 «Базові умови кредитування та визначення»договору було викладено в такій редакції: «позичальник зобов’язаний сплатити Банку проценти за такою ставкою: 15,0% (п'ятнадцять цілих відсотків) річних. А комісійна винагорода Банку за внесення змін до умов кредитування склала 1 000 грн. (а.с.11).
Додаткова угоду від імені ТзОВ «Леопрінт»підписав директор товариства.
Згідно зі ст.526 ЦК зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ст. 554 ЦК в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, правовими наслідками порушення основного зобов’язання, забезпеченого порукою, є солідарна відповідальність або додаткова (субсидіарна) відповідальність, якщо така встановлена договором поруки.
Солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов’язання, кредитор має право вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох разом.
У разі субсидіарної відповідальності кредитор зобов’язаний спочатку пред’явити вимогу до боржника, і якщо останній не задовольнить її, він вправі вимагати виконання зобов’язання від поручителя.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи в одне провадження об’єднано вимоги юридичної особи –ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»- до іншої юридичної особи –ТзОВ «Леопрінт», які виникли з укладеного ними кредитного договору, та вимоги юридичної особи до фізичних осіб –ОСОБА_6 та ОСОБА_4, що виникли з окремих договорів поруки.
А відтак, з урахуванням вимог ч.1 ст.15, ст.16, та ст.12 ГК вимоги юридичної особи до іншої юридичної особи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а вимоги юридичної особи - ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»до фізичних осіб, що виникли з окремих договорів поруки, згідно з положеннями ст.543 ЦК, можуть бути самостійним і окремим предметом позову.
А відтак, з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.205. ч.1 ст.310 ЦПК України провадження в частині вирішення позовних вимог позивача до ТзОВ «Леопрінт»слід скасувати, а провадження в справі в цій частині –за позовом закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц - Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Леопрінт»про стягнення боргу за кредитним договором, закрити.
Крім того, обставини, за яких припиняється порука, чітко визначені у ст. 559 ЦК.
Зокрема, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Із положень ст. 554 ЦК випливає, що хоча поручитель і пов’язаний із боржником певними зобов’язальними відносинами, однак він є самостійним суб’єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК).
А відтак, оскільки позивач та ТзОВ «Леопрінт»укладеною додатковою угодою до кредитного договору збільшили кредитну процентну ставку, але без годи поручителя, як фізичної особи, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, то за таких обставин зазначене не дає підстав покладати на поручителя ОСОБА_4 солідарну відповідальність за неналежне виконання позичальником (ТзОВ) своїх зобов’язань перед позивачем як банком.
Враховуючи те, що рішення суду оскаржене лише ОСОБА_4, відтак відповідно до принципу диспозитивності апеляційний суд не робить висновків щодо законності рішення суду відносно іншого відповідача.
З урахуванням зазначеного, рішення районного суду підлягає в цій частині до зміни – виключення із солідарних боржників ОСОБА_4
Згідно ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.3 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.1 ст.310, ч.2 ст.314, ст.. ст..313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 –ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 січня 2010 року змінити, виключивши із резолютивної частини ОСОБА_4 як особу, з якої підлягають стягненню в солідарному порядку на користь ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»грошові кошти як з поручителя.
Рішення суду в частині вирішення позовних вимог до ТзОВ «Леопрінт»скасувати, а провадження в справі в частині –за позовом закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц - Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «Леопрінт»про стягнення боргу за кредитним договором, закрити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: Зубарєва К.П.
Судді: Бакус В.Я.
Монастирецький Д.І.