Справа № 33-235/11 Головуючий у 1 інстанції: Береза В.І.
Категорія ст.41 ч.1 КпАП Україн Доповідач: Валько Н. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року м. Львів
Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу гр-ки ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 рокус ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. в дохід держави.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона, працюючи директором ПП «Копія»в м.Миколаїв, пл. Незалежності, 4 Львівської області, допустила порушення вимог законодавства про працю, а саме порушила вимоги п.1 ст.115 КЗпП України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці»- заробітна плата на підприємстві виплачується з порушенням термінів її виплати –виплата заробітної плати за липень-серпень 2010р. проведена 30.09.2010р. згідно платіжної відомості від 30.09.2010р.; ч.3 ст.115 КЗпП України –заробітна плата за час щорічної відпустки працівникам підприємства виплачується не за три дні до початку відпустки –ОСОБА_2 відпустку надано з 02.08.2010 р. згідно наказу №13, а заробітну плату виплачено 30.09.2010р.; ст.116 КЗпП України –з працівниками при звільненні не проводиться повний розрахунок в день звільнення –ОСОБА_3 звільнено з роботи 16.09.2010р. згідно наказу №16 від 16.09.2010р., а розрахункові кошти отримала 30.09.2010р.; ст.117 КЗпП України –директором підприємства не представлено документів, які б свідчили про виплату ОСОБА_3 середнього заробітку у зв’язку з порушенням строків виплати розрахункових коштів, передбачених ст.116 КЗпП України.
На постанову суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану нею постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв’язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення. Одночасно апелянт клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови. При цьому, покликається на те, що вона не була належним чином повідомлена про час розгляду справи та дізналась про оскаржувану постанову лише при оплаті штрафу у відділі ДВС Миколаївського РУЮ; судом неповністю встановлені обставини, які мають значення для справи. Зазначає, що відсутність коштів на розрахунковому рахунку була зумовлена несвоєчасною оплатою замовниками за виконані роботи на об’єктах державного замовлення за договорами підряду, зокрема це Держівська загальноосвітня школа та Миколаївська комунальна центральна районна лікарня. Вказує і на те, що головний державний інспектор не подав до справи припис №13-18-093/1810-1199, де останній вказав на допущені порушення та приписав у строк до 28.11.2010 року усунути всі недоліки щодо порушень зазначених у протоколі, та не повідомив суд про усунення всіх недоліків, зазначених цим приписом та протоколом, чим, на думку апелянта, спонукав суд до винесення необ’єктивного рішення по справі; працівниці ОСОБА_3 було проведено нарахування і виплачено середньоденну заробітну плату за час її затримки по день фактичного розрахунку. Крім цього, апелянт зазначає, що згідно ст.38 КпАП України минули строки для застосування адміністративного стягнення, оскільки, основне порушення, яке зазначено даним актом було вчинене 16.09.2010р., тобто термін сплив 16.11.2010 року.
Вивчивши матеріали справи № 3-1436/10, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданою гр-кою ОСОБА_1, заслухавши її позицію з приводу поданої нею апеляції, яку вона повністю підтримала та просить її задоволити, вважаю, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.
Як вбачається із позиції, заявленої апелянтом ОСОБА_1 в Апеляційному суді, нею ні доведеність вини, ні кваліфікація дій не оспорюється.
Як вбачається із матеріалів справи, Головним державним інспектором праці Деникевичем М.М. 28 жовтня 2010 року складено протокол № 13-18-093/1399 про порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.41 КпАП України (а.с.1).
Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення зазначено і в Акті перевірки державним інспектором праці № 13-18-093/1810 від 28 жовтня 2010 року (а.с.2).
Згідно вимог ч.2 ст.38 КпАП України, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні –три місяці з дня його виявлення.
Вважаю, що, виходячи із вимог ч.2 ст.38 КпАП України, є відсутня передбачена законом можливість вирішення питання щодо закриття провадження по справі у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, оскільки правопорушення, на яке покликається апелянт, є триваючим, воно було виявлене 28 жовтня 2010 року Головним державним інспектором праці Деникевичем М.М., про що ним складено протокол та Акт перевірки 28 жовтня 2010 року (а.с. 1-2), а постанова районного суду винесена 08 грудня 2010 року, тобто в передбаченому законом 3-х місячному терміні, а тому доводи апеляції у даному контексті є безпідставними.
При цьому, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 року слід поновити, оскільки такий апелянтом пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 293;294 КпАП України,-
П О С Т А Н О В И В :
Строк на апеляційне оскарження постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 року –поновити.
Апеляцію гр-ки ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 року залишити без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 року –без змін.
Відповідно до вимог ст. 295 КпАП України копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя Судової палати у
кримінальних справах
Апеляційного суду Львівської області Н.М.Валько