Справа № 33-282/11 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.
Доповідач: Яременко О. Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року м. Львів
Апеляційний суд Львівської області у складі :
Головуючого –судді Яременка О.Д.,
за участю прокурора –Пітка А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги правопорушника ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 березня 2011 року,
встановив:
Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 15 березня 2011 року ,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
проживаючого в АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації 185 штук шин пневматичних відновлені для вантажних автомобілів розміру 385/65R 22, 5 вартістю 281127, 96 гривень, 32 штуки шин пневматичні відновлені для вантажних автомобілів розміру 315/80R 22, 5 вартістю 41264, 92 гривень, 28 штук шин пневматичні відновлені для вантажних автомобілів розміру 295/80R 22, 5 вартістю 35357, 70 гривень, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил № 0192/20900/11 від 28 січня 2011 року.
Конфісковано в дохід держави напівпричіп марки „ SCHMITZ SPR 24L13” р.н. НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_3 вартістю 36540, 10 гривень, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0192/20900/11 від 28 січня 2011 року.
Вилучені згідно протоколу № 0192/20900/11 від 28 січня 2011 року свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та товаросупровідні документи на товар залишено в матеріалах справи.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 21.01.2011 року близько 23.00 год. 00. хв., повертаючись з Республіки Польща в Україну через митний пост „ Рава-Руська” Львівської митниці транспортним засобом марки р.н. НОМЕР_2/НОМЕР_1, згідно поданих до митного контролю товаросупровідних документів, а саме : СМR № 0028719 від 21.01.2011 року, комерційного інвойса № 20110120 від 20.01.2011 року, книжки МДП № VХ66521346 було ввезено товар : шини пневматичні відновлені для вантажних автомобілів різних розмірів, а саме : розміру 385/65R 22,5 –185 штук, розміру 315/80R 22, 5 –32 штуки, розміру 295/80R 22, 5 –28 штук, загальною кількістю 245 штук, загальною вартістю 18502, 0 доларів США. Згідно поданих до митного контролю документів відправником вантажу виступає фірма „ Makharm Enterprises LLP ” , а отримувачем товару є ПП „Автоімекс-шина” . Вказаний товар слідував згідно ПП 209040000 /2011/292. В ході здійснення митного контролю працівникам митниці було видано комерційний інвойс № 2011001 від 19.01.2011 року на товар „ шини пневматичні для вантажних автомобілів різних розмірів” , а саме : розміру 385/65R 22, 5 –185 штук, розміру 315/80R 22, 5 –32 штуки, розміру 295/80R 22, 5 –28штук, загальною кількістю 245 штук, загальною вартістю 33430, 0 євро. Згідно даного комерційного інвойсу відправником товару виступає фірма „ JARMOSCH VERMITTLUNG&EXPORT„ , а отримувачем товару є ПП „ Автоімекс-шина”. В результаті проведеного митного огляду вантажного відсіку напівпричіпа встановлено, що у ньому знаходиться товар „ шини пневматичні відновлені для вантажних автомобілів різних розмірів”, а саме: 385/65R 22, 5 –185 штук, розміру 315/80R 22, 5 –32 штуки, розміру 295/80R 22, 5 –28 штук, загальною кількістю 245 штук, загальною вартістю по курсу НБУ станом на 21.01.2011 року –357750, 58 гривень.
На постанову судді ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.
Потерпілий ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі вважає постанову судді незаконною та такою, що не відповідає обставинам справи. Покликається на те, що він є потерпілим у справі, однак він був позбавлений процесуальних можливостей захищати свої права у суді. Вказує, що напівпричіп марки „ SCHMITZ SPR 24L13”, що належить ФО-П „ ОСОБА_2 на праві приватної власності, не підлягає конфіскації, оскільки він використовувався у відповідності до міжнародної Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів за встановленими маршрутами і встановленому розкладу руху. При цьому апелянт зазначає, що згідно вимог чинного законодавства транспортні засоби, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до встановленого руху на підставі міждержавних ( міжвідомчих) угод про транспортне сполучення, конфіскації не підлягають. Крім цього вказує, що суд, всупереч вимог закону, належним чином не мотивував своє рішення, не навів у постанові чому дійшов до висновку про невідповідність пояснень водія ОСОБА_1 обставинам справи. При накладенні стягнення суд не врахував, що ні прокуратурою ні митними органами не було доведено, що ФО-П ОСОБА_2 або його водій ОСОБА_1 мали намір свідомо порушити митне законодавство, конфіскований напівпричіп жодним чином не було переобладнано з метою приховування товарів від митного контролю.
Враховуючи наведене, просить дану постанову судді змінити, виключивши з постанови вказівку про конфіскацію напівпричіпа марки „ SCHMITZ SPR 24L13” р.н. НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_3 та зобов’язати Львівську митницю повернути вказаний транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.
В своїй апеляції ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Вказує, що суд розглянув справу поверхнево та однобічно, чим порушив вимоги ст.ст.278-280 КУпАП. Стверджує, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, а суд дійшов до висновку про його вину, не взявши до уваги його пояснення та не оцінивши всіх доказів по справі. Покликається на те, що в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (інвойс) без підпису особи, рахунки (інвойс) , складені неризедентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів, можуть не містити підписів, а отже висновки суду щодо підроблення товаросупровідних документів є невірним та не відповідають міжнародним нормам. Застосувавши конфіскацію транспортного засобу, суд порушив принцип справедливості та розумності при визначенні виду покарання. Відповідно до вимог закону конфіскований судом транспортний засіб не підлягав до конфіскації, при цьому апелянт в обгрунтування цього приводить такі аргументи, які є аналогічними з аргументами, викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_2
Враховуючи наведене, просить дану постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, зобов’язати Львівську митницю повернути напівпричіп марки „ SCHMITZ SPR 24L13” р.н. НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_3 та 185 штук шин пневматичних відновлені для вантажних автомобілів розміру 385/65R 22, 5 вартістю 281127, 96 гривень, 32 штуки шин пневматичних відновлені для вантажних автомобілів розміру 315/80R 22,5 , 28 штук шин пневматичних відновлені для вантажних автомобілів розміру 295/80R 22, 5 та документи на транспортний засіб та вантаж.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, просили розглядати справу без їх участі.
Заслухавши в судовому засіданні думку прокурора, який вважав необхідним залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України , є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Приведені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційних скаргах доводи щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, спростовуються матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі поясненнями самого ОСОБА_1 (а.с.61-63, 64).
Що стосується покликань в апеляційних скаргах обидвох апелянтів відносно неправильності рішення суду першої інстанції в частини конфіскації транспортного засобу, що використовувався для переміщення товарів через митний кордон України, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Апелянти правильно зазначають, що транспортні засоби, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до встановленого розкладу руху на підставі міждержавних ( міжвідомчих) угод про транспортне сполучення, конфіскації не підлягають. Однак апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснював перевезення товарів через митний кордон України не за визначеними маршрутами та рейсами і здійснюваний ним рейс відбувався без встановленого розкладу руху. Тому і в цій частині рішення суду першої інстанції є правильним.
Апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, стягнення ОСОБА_1 призначене згідно вимог закону.
Підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови апеляційний суд не вбачає, а тому відмовляє апелянтам в задоволенні їхніх апеляційних вимог.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий :