Справа № 33-501/11 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Категорія ст.41 ч.1 КпАП України Доповідач: Валько Н. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2011 року м. Львів
Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 01 червня 2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 01 червня 2011 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. в дохід держави.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона працюючи на посаді директора ТзОВ «Відеотех», не здійснила виплату всіх належних звільненому працівникові ОСОБА_2 грошових коштів у день звільнення, не видала оформленої трудової книжки працівникові у день звільнення, а також не ознайомила його із наказом про звільнення з роботи під особистий підпис останнього.
На постанову суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану нею постанову скасувати, а також скасувати постанову №13-01-068/0719-0208 Територіальної державної інспекції праці про накладення штрафу, постановивши нове рішення, задоволивши вимоги у повному об’ємі. При цьому, покликається на те, що ОСОБА_2 власноруч написав розписку та заяву від 17 травня 2011 року про те, що до ОСОБА_1 претензій не має і просить припинити справу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що виплата заборгованості по заробітній платі не проводилась у зв’язку з відсутністю надходжень коштів на рахунок підприємства за період з 01 листопада 2010 року по 01 березня 2011 р., однак станом на 08 червня 2011 року заборгованість перед звільненим працівником ОСОБА_2 погашена, здійснено виплату всіх йому належних грошових коштів, а також погашена заборгованість перед бюджетом, проведені розрахунки з працівниками підприємства; підприємство ТОВ «Відеотех»повноцінно працює фактично лише 3,5 місяці та за цей час отримало репутацію професійного та відповідального виконавця робіт по прочищенню та телеінспекції каналізаційних мереж на високотехнологічному обладнанні.
Вивчивши матеріали справи № 3-1142/11, заслухавши позицію апелянта у засіданні апеляційної інстанції, яка уточнила свої апеляційні вимоги, не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації своїх дій, просить зменшити розмір штрафу, накладеного на неї за адміністративне правопорушення у зв’язку з його суворістю, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.
Ні доведеність вини, ні кваліфікація дій за ч.1 ст.41 КпАП України скаржником у суді апеляційної інстанції не оспорюється.
Згідно вимог ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Як вбачається із протоколу №13-01-068/0575 від 06 травня 2011 року, складеного відносно директора ТзОВ «Відеотех»ОСОБА_1, під час перевірки встановлено: порушення вимог ст.116 КЗпП України –адміністрацією не проведено виплату всіх належних звільненому працівникові ОСОБА_2 грошових коштів у день звільнення; порушення вимог ст.47 КЗпП України, п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 в частині невидачі оформленої трудової книжки працівникові у день звільнення, оскільки законодавством передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України; порушення вимог Наказу Міністерства статистики України від 09 жовтня 1995 р. №253 «Про затвердження типових форм первинного обліку»- працівника ОСОБА_2 не ознайомлено з наказом під особистий підпис, а саме наказом про звільнення з роботи №020/ОК-11 від 22 березня 2011 року.
Згідно заяви гр-на ОСОБА_2 на адресу Шевченківського районного суду м.Львова від 17 травня 2011 року, йому виплачено борг по заробітній платі, претензій до директора товариства він не має (а.с.41).
З урахуванням викладеного та досліджених матеріалів справи, вважаю, що накладене на гр-ку ОСОБА_1 стягнення за своєю суворістю не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, у зв’язку з чим застосоване відносно гр-ки ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян слід змінити, пом’якшивши розмір накладеного стягнення у межах санкції ч.1 ст.41 КпАП України до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн.
Керуючись ст.ст. 33; 34; 293; 294 КпАП України,-
постановив:
Апеляцію, подану гр-кою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 01 червня 2011 року –задоволити.
Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 01 червня 2011 року –змінити.
Накладене постановою Шевченківського районного суду м. Львова 01 червня 2011 року відносно гр-ки ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст.41 КпАП України змінити на штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн. в дохід держави.
Відповідно до вимог ст. 295 КпАП України копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя Судової палати у
кримінальних справах
Апеляційного суду Львівської області Н.М.Валько