Судове рішення #18209003

Справа №  33-584/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б.  

                                                                                Доповідач:   Яременко  О.  Д.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року                                                                                             м. Львів

  

           Апеляційний суд Львівської області у складі :

           Головуючого –             судді Яременка О.Д.,

           з участю прокурора –  Дячука В.В.,

           скаржника –                 ОСОБА_1

           розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

                                                     ОСОБА_1,

                                                     ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                      українця, громадянина України,                                                           

                                                     проживаючого у АДРЕСА_1

             на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 18 серпня 2011 року

                                                        встановив:

Постановою судді Буського районного суду Львівської області від 18 серпня  2011 року ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2  КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру в сумі 576 гривень.

В постанові вказано, що згідно протоколу про адміністративне  правопорушення ОСОБА_1, перебуваючи на посаді Буського міського голови, а згідно ст. 4 Закону України „ Про засади запобігання та протидії корупції” є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, віднесеної до 4 категорії (8ранг), займаючи відповідальне становище згідно з ст. 25 Закону України „ Про державну службу” , всупереч підпункту 4 пункту 1 ст.6 Закону України „ Про засади запобігання та протидії корупції”, використав свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, а саме : неправомірно надав перевагу фізичній особі - головному спеціалісту - землевпоряднику Буської міської ради ОСОБА_2 у зв’язку з виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, внаслідок чого останній отримав неправомірну вигоду у вигляді заохочень –премій у сумі 1152 грн., будучи притягнутим до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Так, розпорядженням Буського міського голови ОСОБА_1 від 28.05.2011 року „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного –землевпорядника Буської міської ради ОСОБА_2 та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Буської міської ради ОСОБА_5”,  було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме: за неналежне виконання службових обов’язків. У подальшому, знаючи, що ОСОБА_2 притягнутий до дисциплінарної відповідальності і дисциплінарне стягнення не знято, Буський міський голова ОСОБА_1 видає розпорядження від 22.06.2011 року № 23 та від 20.07.2011 року № 28 „ Про преміювання працівників апарату управління Буської міської ради та її виконавчого комітету” на підставі яких, головному спеціалісту-землевпоряднику надає заохочення у вигляді премії у розмірі 60% посадового окладу, за червень, липень 2011 року, що становить 576 грн. за місяць.           

На постанову судді Сліпець Р.С. подав апеляційну скаргу ( яку скаржник помилково назвав скаргою), та доповнення до неї, в якій вважає постанову незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи,  покликається на те, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, так як  в його діях був відсутній умисел на надання неправомірної вигоди ОСОБА_2  Стверджує, що видаючи розпорядження про преміювання ОСОБА_2 за липень 2011 року його дії були не умисними, а виплачена ОСОБА_2 премія у липні 2011 року не є заохоченням в розумінні ст. 143 КЗпПУ і в даному випадку ним не були порушені вимоги ч.3 ст.151 КЗпПУ. Ця премія  передбачена системою оплати праці і виплачується на загальних підставах. Просить постанову суду скасувати а провадження у справі закрити.

 Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти поданої апеляційної скарги та просив залишити постанову без зміни, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1,  перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона  підлягає  задоволенню, виходячи із наступного.

Як видно із постанови судді Буського районного суду від 18 серпня 2011 року суд, визнаючи ОСОБА_1 винним в порушенні обмежень щодо використання службового становища, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-2 ч.1 КУпАП, виходив з наступного :

Розпорядженням Буського міського голови ОСОБА_1 від 28.05.2011 року головного спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, яка на момент преміювання останнього знята не була.

В силу статті 151 КЗпП України дисциплінарне стягнення, якщо воно не знято достроково, діє протягом одного року з дня його накладення на працівника.

Відповідно до ч. З ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Згідно статті 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

За ст. 142 цього Кодексу трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Оскільки, як достовірно встановлено в судовому засіданні, Правила внутрішнього трудового розпорядку у Буській міській раді відсутні, тому суд керується Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ та організацій, затверджених постановою Державного комітету СССР по праці та соціальним питанням за згодою з ВЦСПС від 20.07.1984 року за № 213.

В силу п. 1 Розділу XV Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Так, в силу Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ та організацій, затверджених постановою Державного комітету СССР по праці та соціальним питанням за згодою з ВЦСПС від 20.07.1984 року за № 213 за зразкове виконання трудових обов'язків, підвищення продуктивності праці, покращення якості продукції, а також за інші досягнення в роботі застосовуються наступні види заохочень, зокрема, виплата премій.

Більше того, згідно пункту 1.2 Положення «Про преміювання працівників Буської міської ради»від 23.01.2008р., яке є чинним, преміювання працівників міської ради здійснюється у випадку сумлінного виконання ними трудових обов'язків, виконання особливо важливої роботи, вирішення складних завдань та інше за умов дотримання ними трудової дисципліни.

Однак, розпорядженням Буського міського голови ОСОБА_1 від 20.07.2011р. № 28 «Про преміювання працівників апарату управління Буської міської ради та її виконавчого комітету»в частині ОСОБА_2, догана якого не знята і не погашена, що достовірно було відомо Буському міському голові, який неправомірно преміював ОСОБА_2 за липень 2011 року в розмірі 576 грн., всупереч наведеним вище положенням законодавства.

          Однак цей висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-2 ч.1 КУпАП,  не ґрунтується на вимогах чинного законодавства а зроблений судом  аналіз  „ Положення про преміювання працівників Буської міської ради” є помилковим.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»визначені умови оплати праці працівників органів виконавчої влади.

          Відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року N 268 керівникам відповідних органів надане право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.          

          Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу залежно від наявних коштів на ці цілі.          Преміювання працівників здійснюється за якісне, своєчасне і в повному обсязі виконання функцій (обов'язків), встановлених положеннями про відповідні органи та посадовими інструкціями, а також з урахуванням їх ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи.

          Положення про преміювання розробляється в органах самостійно, дотримуючись норм  Закону  України "Про державну службу",  постанови  Кабінету  Міністрів  України № 268 та інших нормативно-правових актів, передбачаючи стимулювання ефективного виконання завдань та функцій працівниками підрозділів відповідного органу.

          У положеннях про преміювання визначається коло працівників, на яких поширюється чинність преміальної системи, показники і умови преміювання щодо кожної категорії працівників.

          Згідно  п.1  „ Положення про преміювання працівників Буської міської ради” від 23.01.2008 року преміювання може бути місячним, річним, одноразовим. Преміювання працівників міської ради здійснюється у випадку сумлінного виконання ними своїх трудових обов’язків, за виконання особливо важливої роботи, вирішення ними своїх трудових обов’язків, за виконання особливо важливої роботи, вирішення складного завдання, якісне та своєчасне виконання доручень керівництва та інших підстав, що свідчать про внесення працівником, суттєвого вкладу в загальні результати роботи, а також з приводу ювілейних та святкових дат за умов дотримання трудової дисципліни.

          Відповідно до статті 147  КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів дисциплінарного стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

          Одночасно із застосуванням дисциплінарного стягнення можуть застосовуватися передбачені законодавством заходи впливу, що не є дисциплінарним стягненням, зокрема і позбавлення премії, що передбачена системою оплати праці.      

          Позбавлення премій, передбачених системою оплати праці, провадиться відповідно до положення про преміювання, що діє на підприємстві, в установі, організації і може провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення трудової дисципліни, що оформлюється наказом керівника з обов'язковим зазначенням конкретних обставин, що стали причиною цього непреміювання.

          Суд першої інстанції правильно зазначив в постанові, що згідно зі ст. 151  КЗпП протягом строку дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення. Статтею 143 КЗпП встановлено, що відповідні заходи заохочення визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або встановлюються у колективному договорі, іншому локальному нормативному акті роботодавця.

      Однак зазначене не стосується премій, передбачених системою оплати праці, оскільки
відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" премія є додатковою заробітною платою і пов'язана з виконанням  виробничих завдань і функцій. В даному випадку, що є предметом судового розгляду, премія передбачена системою оплати праці, вона не є заходом заохочення і повинна виплачуватись працівникові на загальних підставах.        

          Помилковим є і тлумачення суду першої інстанції „ Положення про преміювання працівників Буської міської ради” від 23.01.2008 року, зокрема п.1.2 цього Положення  про те, що преміювання працівників міської ради здійснюється у випадку сумлінного виконання ними трудових обов’язків, виконання особливо важливої роботи, вирішення складних завдань та інше за умов дотримання ними трудової дисципліни.

       Судом це тлумачення вихоплене частково із тексту всього п.1.2 Положення. Реально ж, як це наведено вище в постанові апеляційного суду, умова дотримання працівниками міської ради трудової дисципліни пов’язується лише з преміюванням працівників з приводу ювілейних та святкових дат.

        В зв’язку з наведеним апеляційний суд приходить до висновку, що Буський міський голова ОСОБА_1 видав розпорядження № 23 від 22.06.2011 року та № 28 від 20.07.2011 року «Про преміювання працівників апарату управління Буської міської ради та її виконавчого комітету»відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 „ Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів” , п.2.2          „ Положення про преміювання працівників апарату управління Буської міської ради та її виконавчого комітету” від 23.01.2008 року, роз’яснень Міністерства праці та соціальної політики № 10712/0/14-09/13 від 21.09.2009 року, оскільки в даному випадку премія не є заходом заохочення а є додатковою заробітною платою і пов’язана з виконанням виробничих завдань і функцій. Тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП.

       На підставі викладеного апеляційний суд вважає необхідним постанову судді Буського районного суду Львівської області від 18.08.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-2 КУпАП  скасувати а провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП.             

Керуючись ст. ст. 247, 294  КУпАП,  апеляційний  суд,

                                             постановив:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Постанову судді Буського районного суду Львівської області від 18 серпня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-2  КУпАП –скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст.247 КУпАП –закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.


                                                       

Суддя  апеляційного суду

            Львівської області                                                                Яременко О.Д.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація