Справа № 33-51/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський Є.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Валько Н. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2011 року м.Львів
Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 14 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 14 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 21 листопада 2010 року о 09.20 год. на пр. Свободи –Коперника керував транспортним засобом марки «ВАЗ»н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з рота, тремтіння рук), від проходження медичного огляду відмовився, порушивши вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі. При цьому, покликається на те, що суд в порушення вимог закону не надав йому можливості давати пояснення; в порушення норм ст.ст.34; 280 КпАП України не з’ясував обставини, що пом’якшують його відповідальність; без будь-якої мотивації відхилив його клопотання про виклик свідків. Крім цього, зазначає, що протокол складений з порушенням чинного законодавства. Також, апелянт стверджує, що судом першої інстанції проведено розгляд справи без детального вивчення та дослідження всіх обставин справи, безпідставно не прийнято до уваги ряду важливих фактів, що потягло за собою прийняття незаконної постанови.
Вивчивши матеріали справи № 3-3135/10, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_1, заслухавши його позицію з приводу поданої ним апеляції, яку він повністю підтримав та заперечив наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАп України, вважаю, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.
Висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові.
Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію самого ОСОБА_1, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті.
Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Залізничного районного суду м.Львова від 14 грудня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а його апеляцію –без задоволення.
Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 245 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя Судової палати у
кримінальних справах
Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько