Справа №  33-202/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Козюренко Р.С.  

Категорія: ст.124 КпАП України                                        Доповідач:   Валько  Н.  М.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року                                                                                                         м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м.Львова від 18 лютого 2011 року за ст.124 КпАП України, -

                                                      В С Т А Н О В И В:

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 18 лютого 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 грудня 2010 року о 16.00 год. у м.Львові по вул. Пулюя, 30, керуючи автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_4, під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно для інших учасників і не створить перешкоду, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «КІА»д.н.з. НОМЕР_5, завдавши йому технічних пошкоджень, чим порушив п.10.9 ПДР України.

На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що суд при прийнятті рішення не звернув достатньої уваги на обставини справи: сильну ожеледицю та неналежне паркування автомобіля, що зазнав ушкоджень; матеріальні збитки власнику пошкодженого автомобіля будуть повністю відшкодовані страховою компанією. Зазначає, що стягнення, застосоване судом, позбавляє його можливості виконувати свої посадові обов’язки за основним місцем праці, оскільки, він працює регіональним менеджером фармацевтичної компанії «ЕГІС НЮРТ»по областях Західного регіону України і використання службового автомобіля марки «Renault Megane»д.н.з. НОМЕР_4, який значиться у ДТП, є виробничою необхідністю та за таких умов, як зазначає апелянт, роботодавець може розірвати з ним трудову угоду, а це позбавить його сім’ю, його неповнолітніх дітей, засобів до існування. Крім цього вказує і на те, що він має великий водійський стаж та жодного разу не притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. Просить застосувати до нього адміністративне стягнення, не пов’язане з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів.

Вивчивши матеріали справи № 3-177/11, заслухавши пояснення апелянта, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить оскаржувану ним постанову змінити, застосувавши відносно нього стягнення, не пов’язане із позбавленням прав водія, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2011 року, вважаю, що така підлягає до задоволення.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Ні доведеність вини, ні кваліфікація дій скаржником не оспорюється.

У засіданні апеляційної інстанції апелянт повністю підтримав подану ним апеляцію, щиро розкаявся у вчиненому, просить задоволити подану ним апеляцію.

Вважаю, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя не в повній мірі дотримався вимог ст.33 КпАП України, відповідно до якої при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність і без достатніх підстав та обґрунтування застосував відносно ОСОБА_1 найбільш суворе стягнення, передбачене санкцією ст.124 КпАП України.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, гр-н ОСОБА_1 є одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_5 від 12 жовтня 1994р.) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_6 від 13 січня 1998р.), раніше до адміністративної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем праці, будь-які матеріальні претензії у зв’язку із ДТП до нього відсутні.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що гр-н ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставини, які б обтяжували його відповідальність –відсутні; вважаю, що накладене на ОСОБА_1 стягнення за своєю суворістю не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, у зв’язку з чим застосоване відносно ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами слід змінити на штраф у межах, визначених ст.124 КпАП України, що буде необхідним і достатнім для визначеної ст.23 КпАП України мети –виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, змінивши постанову суду 1-ї інстанції.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

                                          П О С Т А Н О В И В :       

Апеляцію гр-на ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м.Львова від 18 лютого 2011 року –задоволити.

Постанову Франківського районного суду м.Львова від 18 лютого 2011 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України –змінити. Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців змінити на штраф у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п’ять) грн.

Відповідно до вимог ст. 295 КпАП України копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у                                                                                   

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області                                        Н.М.Валько