Справа №  33-223/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.  

Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України                              Доповідач:   Валько  Н.  М.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року                                                                                              м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2011 року, -

                                                      В С Т А Н О В И В:

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25 грудня 2010 року о 04.30 год. керував автомобілем марки «ВАЗ-111740»номерний знак НОМЕР_1 на вул.Підвальна –вул. Руська у м.Львові в стані наркотичного сп’яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України.

У поданій апеляції ОСОБА_1 вказує на те, що з постановою суду 1-ї інстанції не згідний, вважає її винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, покликається на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що унеможливило здійснити захист своїх прав; рішення суду було прийняте без урахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують відповідальність. Зазначає, що він на даний час ніде не працює, проживає разом з дружиною та малолітнім сином, згідно характеристики, виданої з місця проживання, скарг від сусідів та мешканців мікрорайону не надходило, водійські права є його єдиним заробітком, що позбавить його сім’ю доходу, оскільки його дружина ніде не працює та доглядає за їхнім сином. Вказує апелянт і на те, що постанову суду він отримав лише 03 березня 2011 року, а тому строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову районного суду скасувати та прийняти нову постанову з накладенням стягнення у вигляді громадських робіт на строк від 40 до 50 годин.

Вивчивши матеріали справи № 33-992/10, заслухавши позицію ОСОБА_1 з приводу поданої апеляції, яку він повністю підтримав і просить її задоволити, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Як вбачається із позиції, заявленої гр-ном ОСОБА_1 у ході розгляду поданої апеляції, кваліфікація дій гр-ном ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України та доведеність його вини у вчиненні зазначеного правопорушення, апелянтом не оспорюється.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що районний суд, дослідивши матеріали справи, дані, що про його особу, з урахуванням загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КпАП України, вірно призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на відповідний строк.

Вважаю, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують, тому така до задоволення не підлягає.

Вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2011 року підлягає поновленню, оскільки такий апелянтом пропущено з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

                                          П О С Т А Н О В И В :       

Строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2011 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України –поновити.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2011 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а його апеляцію –без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 295 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у                                                                                   

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області                                                         Н.М.Валько