Справа №  11-221/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.  

                                                                                Доповідач:   Макойда  З.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 березня 2011 року  Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

                                          Головуючого: Макойди З.М.

                                          Суддів: Михайлишин Г.Я., Стельмах І.О.          

                                          З участю: прокурора Нижника М.Т.

                                          та адвокатів  

розглянули у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача Шолопи Р.В.

на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 30 грудня 2010 року.

Цією постановою кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.3 КК України повернуто прокурору Залізничного району м. Львова для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишено попередній – підписку про невиїзд.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, житель с. Побережжя, Тисменицького району, Івано-Франківської області, раніше несудимий відповідно до ст.89 КК України –обвинувачується в тому, що 09.10.2009 року отримав від ОСОБА_2 посвідчення на отримання пільг згідно Закону України „Про статус гірських населених пунктів України” № НОМЕР_1, видане 15.10.2008 року Старосамбірською міською радою Львівської області на прізвище ОСОБА_2, маючи намір на підроблення даного посвідчення, самостійно замінив наявну на ньому фотокартку на свою. Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив підроблення документів, які видаються установою і які надають права, з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 358 ч.1 КК України.

В подальшому, 09.10.2009 року ОСОБА_1 достовірно знаючи, що наявний у нього документ –посвідчення серії НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2, в дійсності є підробленим, умисно, з корисливих мотивів використовував з метою безкоштовного проїзду в міському громадському транспорті. Так, 12.10.2009 р. близько 19 год.20 хв. на вул. Чернівецькій,2 м. Львова ОСОБА_1 при перевірці у нього документів, умисно пред’явив працівникам міліції як дійсне підроблене ним посвідчення, після чого був затриманий, а підроблений документ вилучений.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив використання за відомо підробленого документа, тобто вчинив злочин, передбачений ст.358 ч.3 КК України.

В апеляції державний обвинувач Шолопа Р.В. просить скасувати вказану постанову як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.

Зазначає, що досудове слідство по справі проведено повно і всебічно, а щодо неявки підсудного у судове засідання, то у відповідності до ч.1 ст. 249 КПК України, коли при попередньому розгляді справи з’ясовується, що обвинувачений зник і місце його перебування невідоме, суддя виносить постанову про зупинення у провадженні в справі до розшуку обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про підтримання апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши доводи зазначені в апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Так, ця справа поступила до суду із зазначеною адресою обвинуваченого ОСОБА_1, а згодом підсудного, який у судові засідання на розгляд справи жодного разу не з’явився, а саме: 22.12.2009 р., 29.01.2010 р., 09.03.2010 р., 13.04.2010 р., 21.04.2010 р. хоча був повідомлений, причин своєї неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд правильно своєю постановою від 21 квітня 2010 р. оголосив в розшук ОСОБА_1

Однак на виконання цієї постанови суду органи внутрішніх справ оперативно-розшуковими діями, так і не вдалося встановити місце знаходження ОСОБА_1, щоб доставити його до суду, про що свідчать відповіді Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від 25.05.2010 року за № 16/14-5547.

На думку колегії суддів наведене дало підстави суду першої інстанції вважати, що місце знаходження підсудного ОСОБА_1 є невідоме і це свідчить про неналежне встановлення його особи досудовим слідством, а відтак ця справа правильно повернута на додаткове розслідування.

Про це зазначено у п.8 Постанови № 2 Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”, а саме, що не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, як у даному випадку.

Таким чином, зазначена постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

Що стосується доводів апелянта про зупинення розгляду справи на час розшуку підсудного, то такі доводи є безпідставними, оскільки ця справа до суду поступила із невстановленою  адресою обвинуваченого ОСОБА_1, а суд в свою чергу вжив всі заходи для його явки у суд.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляцію державного обвинувача Шолопи Р.В. залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 30 грудня 2010 року, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ст.ст.358 ч.1, 358 ч.3 КК України повернуто прокурору Залізничного району м. Львова для організації проведення додаткового розслідування –без зміни.

Головуючий:                                                                    

Судді: