Судове рішення #18213973

Справа №  11 - 96                                        Головуючий у 1 інстанції: Олексієнко М.Ю.  

Категорія: ч.2 ст.368 КК України                    Доповідач :   Валько  Н.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року  Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі :

          Головуючого –  Валько Н.М.

Суддів – Танечника І.І., Тенюха В.П.

При секретарі –Хім’як Н.Б.

          З участю прокурора –  Горин У.І.

          Адвоката – ОСОБА_1

          Засудженого –ОСОБА_2,

          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду м.Львова від 22 грудня  2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

          Даним вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у  с.Чепурносів Перемишлянського району Львівської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, маючий на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий,   прож.: АДРЕСА_1

   

визнаний винним та засуджений за ознаками ч.1  ст.368 КК України до штрафу у розмірі 750 ( сімсот п’ятдесят ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 ( дванадцять тисяч сімсот пятдесят ) грн.  

          Запобіжний захід – підписку про невиїзд засудженому  ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.

          Цивільний позов по справі не заявлено.

          Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.

          Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 2868 ( дві тисячі вісімсот шістдесят вісім ) грн.  судових витрат за проведення експертиз по справі.

           Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він, працюючи на посаді начальника ВДАІ з ОАТ та АТІ Перемишлянського району Львівської області, будучи службовою особою, керуючись корисливими спонуканнями, 11 лютого 2009 року біля 09 год. 30 хв. у службовому кабінеті по вул.Привокзальній,23 у м.Перемишляни Львівської області, одержав від гр.-на ОСОБА_3 апарат комп’ютерної техніки ( принтер-сканер-ксерокс ) фірми «Самсунг »вартістю 1350 грн. в якості хабара за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення порушень правил дорожнього руху та повернення вилучених попередньо підлеглими ОСОБА_2 номерних знаків серії НОМЕР_1 автомобіля марки ВАЗ 217030. У подальшому предмет хабара був вилучений працівниками УСБУ у Львівській області та працівниками 14 відділу ВВБ у Львівській області СВБ ГУБОЗ МВС України, а підсудний затриманий та викритий.

            У поданій апеляції прокурор, оскаржуючи вирок суду першої інстанції, вказує на те, що, він вважає невірною перекваліфікацію дій ОСОБА_2 із ч.2 ст.368 КК України на ч.1 ст.368 КК України, а, відтак, і призначене йому судом першої інстанції покарання; просить оскаржуваний ним вирок скасувати у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону та постановити новий вирок, яким  визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, з конфіскацією майна, із застосуванням відносно нього вимог ст.75 КК України та звільненням від основного покарання з випробуванням, з 3-х річним іспитовим строком.  

           Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 у поданій ним апеляції на вирок суду першої інстанції вказує на те, що, на його переконання, постановлений відносно його підзахисного вирок є незаконним, оскільки, як він вважає, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просить рішення районного суду скасувати та постановити виправдувальний вирок за недоведеністю участі ОСОБА_2 у  вчиненні злочину.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який повністю підтримав подану державним обвинувачем апеляцію, просить задоволити її у повному об’ємі, апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 заперечив, клопоче про відмову у її задоволенні, вважаючи таку безпідставною, думку адвоката ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_2, які повністю підтримали подану захисником апеляцію, просять її задоволити, у задоволенні апеляції, поданої прокурором клопочуть відмовити, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданих учасниками судового розгляду апеляцій,  Колегія Суддів вважає, що  такі до задоволення не підлягають.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Суд першої інстанції, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, визнав доведеним те, що підсудний ОСОБА_2, будучи службовою особою, одержав хабара за виконання в інтересах того, хто дав хабар, дій з використанням службового становища. З уваги на викладене, він прийшов до висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_2 із ч.2 ст.368 КК України на ч.1 ст.368 КК України.

Обгрунтовуючи власну позицію, судом правильно покладено в основу вироку в якості доказів:

- показання потерпілого  ОСОБА_3 на досудовому слідстві ( т.1 а.с.244-246 ) та у ході розгляду справи судом, які вказують на вчинення відносно нього незаконних дій начальником Перемишлянського ВДАІ ОСОБА_2, пов’язаних із не притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, повернення вилучених у нього номерних знаків до транспортного засобу та отримання ОСОБА_2 у зв’язку із цим предмета хабара -  апарата комп’ютерної техніки ( принтер-сканер-ксерокс ) фірми «Самсунг »вартістю 1350 грн.;

- показання свідка ОСОБА_5 у ході досудового слідства та у судовому засіданні та свідка ОСОБА_6 у ході проведення досудового слідства ( т.1 а.с.117-118 ), які вказують на те, що останні були понятими по справі, де підписували протокол опечатування коробки із принтером, який приніс ОСОБА_3 в СБУ, після чого поїхали у ВДАІ Перемишлянського району, де були понятими при затриманні ОСОБА_2 ( т.1 а.с.117-118; т.1 а.с.119-120 );

- показання у судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 –інспекторів ДПС ВДАІ Перемишлянського району, про те, що 04 лютого 2009 року несли службу, у ході чого ними було виявлено порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3, про що вони доповіли начальнику Перемишлянського ВДАІ ОСОБА_2 рапортом. На вказівку останнього вони зняли номерні знаки з автомобіля ОСОБА_3 та доставили його на медосвідування. 11 лютого 2009 року, під час наради у кабінеті ОСОБА_2, зайшов ОСОБА_3 із принтером, після чого ОСОБА_2 повернув номерні знаки ОСОБА_3, останній вийшов з кабінету, після чого за хвилину у кабінет начальника зайшли працівники СБУ та повідомили про те, що є заява від ОСОБА_3 про вчинення відносно нього незаконних дій ОСОБА_2;

-  показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який вказав на те, що, як інспектор ДПС ВДАІ Перемишлянського району, ввечері 04 лютого 2009 року був присутній у кабінеті свого керівника –ОСОБА_2, до якого зайшов ОСОБА_3, приніс пекет із продуктами, погано себе поводив, був у стані алкогольного сп’яніння. Інспектор Грица Р.В. повідомив керівника ДАІ про те, що він разом  з іншим інспектором були свідками порушення ОСОБА_3 04 лютого 2009 року у м.Бібрці правил дорожнього руху. ОСОБА_2 дав вказівку зняти номери із автомобіля ОСОБА_3 та відвезти останнього для проведення дослідження його на стан алкогольного сп’яніння, що і було зроблено. 11 лютого 2009року з кабінету керівника ДАІ ОСОБА_2 працівниками СБУ у присутності понятих був вилучений принтер;

- аналогічні показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, дані ними у ході проведення судового слідства;

- показання свідків ОСОБА_12 у судовому засіданні та показання свідка ОСОБА_13 у ході досудового слідства (т.1 а.с.133-134), з яких вбачається, що 09 чи 10 лютого 2009 року від ОСОБА_3 їм стало відомо про те, що у нього начальник Перемишлянського ДАІ вилучив номерні знаки від автомобіля; за повернення таких він уже придбав принтер-сканер-ксерокс;

- матеріалами протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_3та ОСОБА_2 ( т.1 а.с.135-140 );

- заявою ОСОБА_3 від 10 лютого 2009 року, з якої вбачається про те, що ОСОБА_3 повідомляє компетентні органи про вчинення відносно нього незаконних дій начальником Перемишлянського ДАІ ОСОБА_2 ( а.с.8 );

- висновками криміналістичних експертиз відео-звукозапису № 583/584 від 29 травня 2009 року, згідно з якими на мікрокасетах «PANASONIC МС-90 »№  F1G710R та «OLYMPUS XB 60 »№ Р71204, наданих ОСОБА_3, на яких зафіксоване усне мовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2; досліджувані фонограми є оригіналами і не мають ознак механічного та електроакустичного монтажу (в т.ч. запис відбувався неперервно, без змін і т.п.). ( т.1 а.с.172-188 );

- матеріалами протоколу огляду місця події від 11 лютого 2009 року (т.1 а.с.23-25);

- матеріалами протоколу огляду речових доказів –товарного чеку від 10 лютого 2009 року на придбання товару на суму 1.350 грн., апарату комп’ютерної техніки ( принтер-сканер-ксерокс ) фірми «Самсунг », диктофону «OLYMPUS », мікрокасети  «PANASONIC МС-90 »№  F1G710R, мікрокасети  «OLYMPUS XB 60 »№ Р71204 ( т.1 а.с.99; 100; 107 );

- постановами про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи ( т.1 а.с.97; 98; 103; 105-106 ).

          Колегія суддів вважає за необхідне вказати і на те, що одержання хабара, само по собі, означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії із використанням наданої їй влади чи службового становища. У той же час, вимаганням хабара (згідно п.4 примітки до ст.368 КК України), визнається вимагання службовою особою хабара із погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

За наведених обставин, на переконання Колегії Суддів, висновки суду про винуватість засудженого  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Усім доказам по справі суд дав належну оцінку, яка не викликає сумнівів у її об’єктивності та обґрунтованості.

Порушень вимог чинного законодавства України при постановленні вироку по даній справі Колегією Суддів не встановлено.

Покарання засудженому  ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, обставин, які пом’якшують його покарання, відсутності обставин, які б обтяжували його покарання, з урахуванням  даних, які характеризують особу засудженого.

Доводи поданих учасниками судового розгляду апеляцій правильних висновків суду не спростовують.

Підстав для  скасування постановленого судом вироку Колегія Суддів не вбачає.

           Керуючись ст.ст.362;366; 377; 379  КПК України, Колегія Суддів, -

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Апеляції державного обвинувача та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду м.Львова від 22 грудня  2010 року відносно  ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м.Львова від 22 грудня  2010 року відносно  ОСОБА_2  – без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

         С У Д Д І :

Н.М.Валько І.І.Танечник В.П.Тенюх

   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація