Справа № 11-413/11 Головуючий у 1 інстанції: Бакай І.А.
Категорія: ч.2 ст.190, ч.1 ст.366, Доповідач: Валько Н. М.
ч.3 ст.191 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2011 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: Валько Н.М.
Суддів: Танечника І.І., Михалюка В.О.
З участю прокурора: Малиш Н.С.
обвинуваченого –ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію державного обвинувача на постанову Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.190; ч.1 ст.366; ч.3 ст.191 КК України направлено прокурору Радехівського району Львівської області для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, будучи головою Радехівського районного об’єднання співвласників цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі», в період з жовтня по грудень 2006 року шляхом шахрайських дій (обману) відносно підприємця ОСОБА_2, про те, що він, як голова об’єднання співвласників, може розпоряджатися майном співвласників, а саме під навісом для с/г техніки, який в дійсності належить на праві власності ТзОВ ПК «АІС», незаконно відчужив дане майно (під навіс для с/г техніки) ОСОБА_2, за який останній добровільно передав йому 10 тис. грн. і таким чином заволодів грошима ОСОБА_2 на вищевказану суму. Крім цього, діями ОСОБА_1 заподіяно шкоду ТзОВ ПК «АІС», якому на праві власності належав під навіс для с/г техніки, на загальну суму 36416,40 грн., тобто шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому.
Крім того, з метою обману ОСОБА_2, ОСОБА_1, будучи головою Радехівського районного об’єднання цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі», склав та видав завідомо неправдивий документ, а саме виписку із рішення зборів співвласників майнових паїв ПАФ «Нестаничі»від 3 грудня 2006 року про виділення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок майнових паїв під навісу для с/г техніки, достовірно знаючи, що такі збори не проводилися і рішення на них не приймалося, підписавши дану виписку як голова зборів та завіривши печаткою, тобто склав та видав завідомо неправдиві документи, як службова особа.
Крім того, в кінці грудня 2006 року голова Радехівського районного об’єднання цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі»ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем та повторно, оскільки раніше вчинив злочин, що передбачений ст.190 КК України, заволодів колективним майном співвласників цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі», а саме заправником ЛВК-32 вартістю 3795 грн., чим завдав збитків співвласникам цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі»на вищевказану суму, тобто заволодіння, привласнення та розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене повторно.
Крім того, 26 січня 2007 року ОСОБА_1, будучи головою Радехівського районного об’єднання співвласників цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі», зловживаючи своїм службовим становищем, повторно, оскільки раніше вчинив злочини, передбачені ст.ст.190, 191 КК України, заволодів колективним майном співвласників цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі», а саме косілкою 38 Є-303, залишковою вартістю-9551 грн., чим завдав збитки співвласникам цілісного майнового комплексу ПАФ «Нестаничі»на вказану суму, тобто вчинив заволодіння, привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене повторно.
Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із того, що у даній кримінальній справі органами досудового слідства допущено таку неповноту та неправильність досудового слідства, яка, з точки зору суду, не може бути усунута в судовому засіданні. Крім цього, на думку суду, кримінальну справу було порушено за відсутності приводу для порушення такої; по справі не встановлено, яким чином майно ПАФ «Нестаничі»передано голові ЦКМ ОСОБА_1; не встановлено дійсності підпису ОСОБА_1 у протоколі зборів; не з’ясовано місцезнаходження оригіналу протоколу зборів від 03 грудня 2006 року і не долучено таких до матеріалів справи; не встановлено, чи були особи, допитані в якості свідків, пайовиками на час проведення зборів пайовиків; не встановлено правомірності одержання ОСОБА_5 доручень на представництво інтересів пайовиків та строку дії таких.
Суд 1-ї інстанції, за наведених обставин прийшов до висновку про те, що зазначена неповнота та неправильність досудового слідства у суді усунута бути не може, скерувавши дану справу для проведення додаткового розслідування.
У поданій апеляції прокурор, не погоджуючись із постановленим районним судом рішенням, вказує на те, що постанова місцевого суду, на його думку, є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що позиції, викладені судом, які необхідно виконати у ході досудового слідства, останній міг з’ясувати у результаті проведення відповідних процесуальних дій під час слухання справи у суді. Апелянт вважає винесену судом 1-ї інстанції постанову передчасною, просить її скасувати, а кримінальну справу скерувати районному суду на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який повністю підтримав подану апеляцію, просить постанову районного суду скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію прокурора, вважає постанову суду 1-ї інстанції незаконною, клопоче про її скасування із скеруванням справи на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданої прокурором апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.
До данного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.281 КПК України, повернення справи для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, може мати місце лише тоді, коли ця неправильність або неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Виходячи із змісту апеляції прокурора, а також із позиції, заявленої прокурором у засіданні апеляційної інстанції, представниками державного обвинувачення не заперечується необхідність проведення зазначених судом слідчо-процесуальних дій з метою повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи.
При цьому, Колегія Суддів вважає, що зазначені судом 1-ї інстанції обставини можуть бути встановлені лише шляхом проведення значного обсягу слідчо-процесуальних дій, зазначених районним судом у своїй постанові, які повинні бути виконані представниками досудового слідства.
Крім цього, Колегія Суддів вважає за необхідне вказати і на наступне.
Як вбачається із матеріалів даної кримінальної справи, 04 січня 2007 року порушено кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України (т.1 а.с.1), 23 лютого 2007 року –за ч.1 ст.366 КК України (т.2 а.с.1), 23 лютого 2007 року –за ч.2 ст.191 КК України (т.2 а.с.2), а 18 вересня 2007 року порушено справу відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 190 ч.1; ст.366 ч.1; 191 ч.3 КК України (т.2 а.с.41). У подальшому 03 жовтня 2007 року слідчим винесено постанову про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.190, ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України (т.2 а.с.69-70), а 01 листопада 2007 року пред’явлено обвинувачення за ч.2 ст.190, ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України (т.2 а.с.146), хоча в матеріалах справи відсутня постанова про порушення кримінальної справи відносно останнього за ч.2 ст.190 КК України.
Наведене, на переконання Колегії Суддів, становить перешкоду для прийняття судом рішення по даній справі.
Вказані обставини залишилися поза увагою прокурора при виконанні ним вимог чинного КПК України при затвердженні обвинувального висновку та скеруванні справи до суду, а також апелянта по справі.
З уваги на викладене, Колегія Суддів погоджується із обставинами, які послужили підставами для скерування даної справи судом 1-ї інстанції для проведення додаткового розслідування та, не вирішуючи наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, Колегія Суддів вважає, що при проведенні додаткового розслідування відповідним слідчим органам необхідно перевірити зазначені судом обставини, за необхідності, провести інший, відповідний обсяг процесуальних дій, ретельно проаналізувавши здобуті по справі докази, вжити інших, передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи.
За наведених обставин Колегія Суддів вважає рішення Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362; 366; 367; 377 КПК України, Колегія Суддів,-
у х в а л и л а:
апеляцію державного обвинувача на постанову Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.190; ч.1 ст.366; ч.3 ст.191 КК України прокурору Радехівського району Львівської області для проведення додаткового розслідування залишити без задоволення, а постанову Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 вересня 2010 року –без змін.
с у д д і:
Н.М.Валько І.І.Танечник В.О.Михалюк