Справа № 11-9/11 Головуючий у 1 інстанції: Федитник І.Д.
Категорія: ч.2 ст.191 КК Доповідач : Валько Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2011 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Валько Н.М., Урдюк Т.М.
З участю прокурора: Нижника М.Т.
Засудженої: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію засудженої ОСОБА_1 на вирок Турківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1 громадянку України, українку, одружену, із середньою спеціальною освітою, працюючою головним бухгалтером Шум’яцької сільської ради, раніше не судиму,-
визнано винною та засуджено за ознаками ч.2 ст.191 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обліком та обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, із встановленням їй іспитового строку тривалістю один рік.
Запобіжний захід –підписку про невиїзд засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
Долю речових доказів по справі вирішено відповідно до вимог закону.
Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона, працюючи на посаді головного бухгалтера Шум’яцької сільської ради Турківського району Львівської області, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, керуючись корисливими спонуканнями, переслідуючи мету особистого збагачення, всупереч ст.33 ч.5 Закону України «Про державну службу», згідно якого надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби, а саме, понад 3 роки –10%, та згідно якого їй надбавка за вислугу років повинна була нараховуватись та виплачуватись в розмірі 10% з жовтня 2009 року, умисно нараховувала та отримувала з січня 2007 року по вересень 2009 року надбавки за вислугу років в сумі 3113 грн. 90 коп., надбавки за високі досягнення в праці в сумі 1240 грн. 23 коп. та премій в сумі 1282 грн. 76 коп., в результаті чого незаконно заволоділа коштами місцевого бюджету Шум’яцької сільської ради Турківського району Львівської області у загальній сумі 5636 грн. 89 коп.
У поданій апеляції скаржник покликається на те, що з вироком суду в частині призначеного покарання не згідна. При цьому, вказує, що вона є жінкою передпенсійного віку, хоче продовжувати працювати. Зазначає, що суд при призначенні їй покарання не врахував всіх даних відносно неї. Просить вирок суду змінити.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просить вирок районного суду залишити без змін, апеляцію - без задоволення, позицію апелянта, яка повністю підтримала подану нею апеляцію, клопоче про її задоволення, зміну вироку, із пом’якшенням призначеного покарання, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Як вбачається із змісту апеляції, апелянт ні кваліфікації дій за ч.2 ст.191 КК України, ні доведеності вини за вказаною нормою Кримінального Закону, не оспорює.
Колегія Суддів вважає, що суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, щиро розкаялася у вчиненому, позитивні характеристики за місцем праці, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
З урахуванням викладеного, Колегія Суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 призначено покарання за ч.2 ст.191 КК України у межах, установлених санкцією даної статті, з урахуванням Загальних засад призначення покарання, регламентованих чинним КК України, а також норм ст.ст.323;324 КПК України, із застосуванням ст.75 КК України.
Призначене районним судом покарання ОСОБА_1, на переконання Колегії Суддів, буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія Суддів вважає, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.
Підстав для зміни прийнятого судом рішення Колегія Суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.362; 366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -
У Х В А Л И Л А :
апеляцію засудженої ОСОБА_1 на вирок Турківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.191 КК України залишити без задоволення, а вирок Турківського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
С У Д Д І :
І.І.Танечник Н.М.Валько Т.М.Урдюк