Справа № 11-453/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Категорія: ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 Доповідач: Валько Н. М.
КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: Валько Н.М.
Суддів: Танечника І.І., Тенюха В.П.
З участю прокурора: Малиш Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, засудженого ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ісаїв Турківського району Львівської області, громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, не працюючого, раніше судимого 24 листопада 2009 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.4 ст.296 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, прож.: у АДРЕСА_1 зареєстрованого у АДРЕСА_2
визнано винним та засуджено за ознаками ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 24 листопада 2009 року у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі. Згідно ст.ст.71, 72 КК України остаточно призначено йому покарання за сукупністю вироків на 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обчислюється з дня його фактичного затримання –20 квітня 2010 року.
Запобіжний захід –тримання під вартою засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, 25 березня 2010 року о 01 годині, зайшовши на подвір’я гр-на ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 у приміщення гаражу, звідки таємно намагався викрасти чуже майно, а саме: електричний автомобільний компресор для підкачки шин вартістю 750 грн., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був зауважений господарем ОСОБА_2 та втік з подвір’я. Під час втечі засуджений ОСОБА_1 загубив електричний автомобільний компрессор для підкачки шин.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації його дій, просить пом’якшити призначене йому покарання, оскільки вважає вирок відносно себе занадто суворим.
На вирок суду прокурором подано апеляцію, у змінах до якої апелянт вказує на те, що вважає вирок суду 1-ї інстанції незаконним і таким, що підлягає зміні у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому, покликається на те, що суд 1-ї інстанції, всупереч вимогам ч.3 ст.68 КК України, неправильно призначив засудженому покарання, оскільки згідно вимог вищевказаної статті за вчинення замаху на злочин строк та розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини КК України. Дану вимогу закону судом порушено. Просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, остаточно призначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який, повністю підтримавши доводи змінених апеляційних вимог, просить розглядати їх у наведеній апелянтом редакції, задоволивши їх у повному об’ємі, проаналізувавши доводи апеляцій учасників судового розгляду та вивчивши матеріали кримінальної справи, Колегія Суддів вважає, що такі підлягають до задоволення.
До даного висновку Колегія Суддів приходить виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_1, його визнано винним та засуджено Пустомитівським районним судом Львівської області за ознаками ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі; згідно ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 24 листопада 2009 року у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст.71, 72 КК України остаточно призначено йому покарання за сукупністю вироків на 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі (а.с.136-137).
Відповідно до вимог ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Згідно санкції ч.3 ст.185 КК України, крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років позбавлення волі.
Однак, при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України вищезазначених вимог КК України суд 1-ї інстанції не дотримався, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.15., ч.3 ст.185 КК України 5 років позбавлення волі та згідно ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків остаточно призначив засудженому покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Колегія Суддів вважає, що за наведених обставин судом 1-ї інстанції допущено неправильне застосування кримінального закону, відтак, постановлений відносно ОСОБА_1 вирок підлягає зміні.
Виходячи із наведеного, подані прокурором та засудженим ОСОБА_1 апеляції підлягають до задоволення.
Керуюючись ст.ст. 362; 366; 367; 371; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1, апеляцію прокурора на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України –задоволити.
Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.15; ч.3 ст.185 КК України –змінити.
Вважати засудженим ОСОБА_1 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, та із застосуванням ст.71 КК України остаточно –на 5 (п’ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
В решті даний вирок залишити без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
С у д д і:
Н.М. Валько І.І.Танечник В.П.Тенюх