Судове рішення #18215466

Справа №  10-456/2011                                        Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.  

Категорія: ч.2 ст.212 КК України                                                   Доповідач:   Валько  Н.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 липня 2011 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

           

          Головуючого:  Валько Н.М.                           

          Суддів: Танечника І.І., Тенюха В.П.                               

          З участю прокурора:  Гриніва В.М.

          Адвоката: ОСОБА_1,                   

                                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію прокурора на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 06 липня 2011 року, -


ВСТАНОВИЛА:

             Даною постановою Сихівським районним судом м.Львова від 06 липня 2011 року скаргу ОСОБА_2 задоволено та скасовано постанову слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові Перемийбіди П.Б. від 28 березня 2011 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками ч.2 ст.212 КК України.

          Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із того, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212 КК України прийнята за відсутності достатніх підстав для її порушення.

У поданій апеляції скаржник, не погоджуючись із постановленим районним судом рішенням,  вказує на те, що, з його точки зору, постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв’язку із невідповідністю висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи та через  істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону. При цьому, покликається на те, що у слідчого на момент порушення кримінальної справи було достатньо приводів і підстав для її порушення.  Крім цього, зазначає, що суд у своїй постанові вдався в оцінку доказів по справі, що, на думку апелянта, є неправомірним, оскільки відповідно до вимог ч.13 ст.236-6 КПК України судом при розгляді скарги на постанову про порушення справи повинні перевірятись лише приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, чим істотно порушив норми кримінально-процесуального закону. Просить оскаржувану постанову скасувати та повернути скаргу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який у повному обємі підтримав подану ним апеляцію, просить постанову районного суду скасувати, а матеріали скарги скерувати районному суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду,  думку адвоката який вважає постанову районного суду законною, обґрунтованою, клопоче щодо залишення її без змін, а поданої апеляції без задоволення, вивчивши матеріали, що були приводами і підставами для винесення постанови про порушення кримінальної справи, матеріали Судового провадження Сихівського районного суду м.Львова № 4-582/11 за скаргою ОСОБА_2, проаналізувавши доводи апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

          До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

          Згідно ст.98 КПК України, за наявності приводів  і  підстав, а також за відсутності обставин, що виключають провадження по кримінальній справі, відповідна процесуальна особа виносить постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

          Як вбачається із матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та із змісту самої постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212 КК України від 28 березня 2011 року, приводами до порушення справи, як вказує слідчий, стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України; підстави для порушення справи, на думку слідчого, складають достатні дані, які містяться у матеріалах перевірки, а саме: в акті № 612/2301/34105438 від 23 червня  2009 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Опрон Україна »з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року; акті № 71/2301/34105438 від 11 лютого 2011 року  про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Опрон Україна »з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року; поясненнях ряду осіб; рапортах відповідальних працівників ДПІ; первинних фінансово-господарських документах; документах бухгалтерської та податкової звітності за відповідний період; інших документах, які вказують на наявність у діях директора ТОВ «Опрон Україна »ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

          Згідно даних матеріалів, за результатами проведених перевірок органами державної податкової інспекції на адресу ТОВ «Опрон Україна »були скеровані податкові рішення-повідомлення про сплату відповідних сум податкового зобов’язання, після отримання яких ТОВ «Опрон Україна »розпочало процедуру оскарження ( Судове провадження Сихівського районного суду м.Львова № 4-582/11, а.с.28-38 ).

          Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів »звернуто увагу судів на те, що у разі оскарження платником податків рішення податкового органу, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків, не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом.

          Як вбачається із постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року ( Справа № 2а-693/10/1370 ), позов ТОВ «Опрон Україна »до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень задоволено частково: визнано протиправними податкові рішення-повідомлення ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 07 липня 2009 року № 0006532301/0 ( № 0006532301/1, № 0006532301/2 ) та від 07 липня 2009 року № 0006542301/0 ( № 0006542301/1, №  0006542301/2 ) та визнано частково протиправним рішення про застосування штрафних ( фінансових санкцій ) ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 07 липня 2009 року № 0006552300 в частині визначення штрафних ( фінансових ) санкцій на суму 79855 ( сімдесят девять вісімсот п’ятдесят пять ) грн. 50 коп. – акт № 612/2301/34105438 від 23 червня 2009 року (Судове провадження Сихівського районного суду м.Львова № 4-582/11, а.с.29-38, т.1 а.с.5-59 кримінальної справи №139-0111 відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212 КК України). Постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212 КК України винесена слідчим 28 березня 2011 року (т.1 а.с.4 кримінальної справи №139-0111 відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212 КК України).

           З урахуванням викладеного, рішення про порушення справи слідчим прийнято у період, коли податкові зобов’язання узгоджені не були і строк їх сплати ще не настав.

          Крім цього, як свідчать вивчені матеріали справи, які послужили приводами та підставами для порушення автором постанови –постанови про порушення кримінальної справи та матеріали судового провадження Сихівського районного суду м.Львова, ТОВ «Опрон Україна »звернулося до окружного адміністративного суду про оскарження винесених ДПІ у Сокальському районі Львівської області і інших податкових рішень- повідомлень у результаті проведеної ДПІ  перевірки ТОВ «Опрон Україна », не погодившись із такими, продовживши таким чином процедуру їх оскарження.

          За наведених обставин, Колегія Суддів вважає, що районний суд прийшов до вірного висновку про те, що на момент порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2  були відсутніми достатні підстави для прийняття даного рішення.

          Що стосується покликання апелянта на те, що районним судом в оскаржуваній постанові проаналізовано доказову базу по справі, воно не відповідає дійсності, оскільки таке у справі відсутнє.

          З урахуванням викладеного, Колегія Суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши покладені на нього чинним КПК України обов’язки щодо порядку розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону.

          

          Колегія Суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування постановленого судом першої інстанції рішення Колегія Суддів не вбачає.

          Керуючись ст.ст.362; 366; 382; 377; 379; 382 КПК України, Колегія Суддів, -


У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :


          Апеляцію прокурора на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 06 липня 2011 року про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками ч.2 ст.212 КК України залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 06 липня 2011 року –без змін.

          Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.


С  У  Д  Д  І  :


Н.М.Валько І.І.Танечник В.П.Тенюх

    



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація