Справа № 10-107/2011 Головуючий у 1 інстанції: Рибачук А.І.
Категорія: ч.3 ст.185 КК Доповідач: Валько Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі :
Головуючого –Валько Н.М.
Суддів –Танечника І.І., Тенюха В.П.
З участю прокурора – Малахівського Ю.В.,
Адвоката –ОСОБА_1
Обвинуваченого –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляцію прокурора на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 18 лютого 2011 року про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою 18 лютого 2011 року Трускавецьким міським судом Львівської області відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Трускавецького МВ ГУ МВСУ у Львівській області та обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із наступного. З урахуванням відсутності будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 має намір ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції прийшов до переконання про те, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту, який просить обрати слідчий, є надто суворим та недоцільним, у зв’язку з чим відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
У поданій апеляції скаржник, не погоджуючись із винесеним судом рішенням, вказує на те, що, на його думку, судом першої інстанції в оскаржуваній ним постанові не наведено обґрунтованості прийнятого ним рішення, а також мотивів, з яких суд не погодився із доводами, викладеними у поданні, а також суд не мотивував того, що саме обраний ним запобіжний захід ОСОБА_2 забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуального обов’язку. Крім цього, на переконання апелянта, суд першої інстанції, обравши ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, у мотивувальній частині постанови не обґрунтував, чому саме застосовано саме такий запобіжний захід, а у резолютивній частині постанови не навів переліку обов’язків, які у зв’язку з цим покладаються на нього та не попередив про наслідки порушення покладених на нього обов’язків. Просить постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 18 лютого 2011 року скасувати, а матеріали скерувати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який просить подану ним апеляцію задоволити, постановлене районним судом рішення скасувати, скерувавши справу на новий судовий розгляд, адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які заперечили проти задоволення апеляції, вважають постанову Трускавецького міського суду законною, обґрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження по розгляду зазначеного подання слідчого Трускавецьким міським судом Львівської області № 4-1324-19/11, матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України № 132-0751, Колегія Суддів вважає, що подана прокурором апеляція до задоволення не підлягає.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Як вбачається із змісту ст.148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства і суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2, згідно постанови від 16 лютого 2011 року ОСОБА_2 притягнуто як обвинуваченого і пред’явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за те, що він 10 грудня 2010 року біля 12 год. 10 хв., знаходячись у м.Трускавці поблизу торгового центру «Славутич », що на вул.Стебницькій, 27, підійшов до припаркованого на проїжджій частині автомобіля «Тойота Ленд Крузер »ДН НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, та, користуючись тим, що останній не зачинив даний автомобіль, таємно викрав з нього фотоапарат «Нікон »вартістю 5 тис.грн., гаманець-портмоне вартістю 500 грн., у якому знаходились гроші в сумі 45 тис.грн., кредитна картка «Інфініті ». У подальшому, ОСОБА_2, користуючись пін-кодом, який був у гаманці, зняв із кредитної картки «Інфініті »у банкоматі ПАТ «Укрсоцбанк », що на вул.Стебницькій,23 гроші в сумі 10.250грн. Всього ОСОБА_2 таємно викрав майна ОСОБА_5 на загальну суму 60 тис. 300грн., заподіявши потерпілому значної шкоди.
Згідно документальних даних цієї ж кримінальної справи, ОСОБА_2 має постійне місце проживання, де проживає разом із дружиною та малолітньою донькою – АДРЕСА_1 та місце реєстрації – АДРЕСА_2; раніше не судимий ( а.с.83-84 ), одружений із ОСОБА_6 ( свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ), має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 від 01 лютого 2011 року ); у 2010 році закінчив Львівську комерційну академію, отримавши повну вищу освіту ( диплом серія НОМЕР_4 ); страждає на гостру дисциркуляторну енцефалопатію на грунті гіпертонічного кризу, хронічну ревматичну хворобу серця та складну мітральну ваду серця; він позитивно характеризується за місцем проживання ( а.с.89 ); на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває ( а.с.89 ); цивільний позов по справі відсутній.
ОСОБА_2 раніше судимий не був; інформація про те, що він задумав або готує новий злочин, у справі не представлена.
Як вказав у засіданні апеляційної інстанції слідчий, у провадженні якого на даний час знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_2, останній був затриманий 13 лютого 2011 року ( а.с.116 ), допитаний як підозрюваний –14 лютого 2011 року ( а.с.131), допитаний як обвинувачений –16 лютого 2011 року ( а.с.138 ), постанова про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд Трускавецьким міським судом Львівської області винесена 18 лютого 2011 року ( а.с.149 ); з моменту затримання ОСОБА_2 і до моменту винесення оскаржуваної на даний час прокурором постанови, він, як процесуальна особа, у своєму розпорядженні документальних даних, які б вказували на спроби ОСОБА_2 ухилитися від слідства, від виконання процесуальних рішень, перешкоджання ним встановленню істини у справі, продовження злочинної діяльності, не мав. Будь-яких претензій щодо процесуальної поведінки ОСОБА_2 з моменту винесення постанови відносно останнього Трускавецьким міським судом Львівської області і на даний час він не має.
Під час розгляду поданої прокурором апеляції Колегією Суддів обвинуваченим ОСОБА_2 вказано на те, що він на даний час знаходиться на стаціонарному лікуванні у лікарні швидкої медичної допомоги, однак 02 березня 2011 року з’явився до Апеляційного суду з метою висловити власну позицію з приводу винесеного відносно нього рішення; вказав і на те, що він повністю усвідомлює своє процесуальне становище, зобов’язується виконувати покладені на нього обов’язки, буде давати показання по справі, оскільки стан його здоровя поступово покращується, бажає встановлення істини по справі. Вважає постановлене відносно нього рішення Трускавецьким міським судом Львівської області законним і обґрунтованим.
Відповідно до настанов Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства »від 25 квітня 2003 року, із змінами і доповненнями, внесеними 11 червня 2004 року за № 10 та 24 жовтня 2008 року за №15, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі ) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.
Матеріали кримінальної справи вказують на те, що на момент розгляду подання судом першої інстанції, інформація у ній про те, що ОСОБА_2 буде намагатися ухилитися від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень, буде перешкоджати встановленню істини по справі та продовжуватиме злочинну діяльність, не представлена.
Суд першої інстанції належним чином обґрунтував прийняте ним рішення, що вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної постанови та, обравши відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, роз’яснив останньому його процесуальні обов’язки, пов’язані із обранням відносно нього даного запобіжного заходу, що видно із резолютивної частини постанови ( Судове провадження Трускавецького міського суду Львівської області № № 4-1324-19/11 відносно ОСОБА_2, а.с.28-29 ).
З уваги на викладене, Колегія Суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням норм чинного КПК України, прийнято законне і обґрунтоване рішення.
Передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення Колегія Суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.165; 347; 366; 382 КПК України, Колегія Суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 18 лютого 2011 року про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без задоволення, а постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 18 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
С У Д Д І :
Н.М.Валько І.І.Танечник В.П.Тенюх