ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2011 року Справа № 5023/4656/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя О.В. Плужник,
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 –дов. № 1202 від 26.07.2011р.
відповідача –ОСОБА_2 –дов. б/н від 01.07.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3927Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.11 р. у справі № 5023/4656/11
за позовом СПД ФО ОСОБА_4, АДРЕСА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанська промислова компанія", м. Харків
про стягнення 56028,51 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.08.2011 р. (суддя Ковальчук Л.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 53853,00 грн., інфляційні в сумі 3177,33 грн., 858,70 грн. 3% річних, 578,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ТОВ "Слобожанська промислова компанія", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2011р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що він не мав ніяких договірних відносин з СПД ФО ОСОБА_4 та не має належним чином оформленого, підписаного і скріпленого печатками договору про надання послуг від 10.01.2011р. та акту виконаних робіт від 10.01.2011р.
Позивач, СПД ФО ОСОБА_4, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.
Позивач зазначив, що наявні в матеріалах справи копії договору та акту виконаних робіт від 10.01.2011 р. підписані сторонами та скріплені печатками і містять всі визначені законом та сторонами умови, в тому числі, предмет, ціну, строк дії договору, порядок надання послуг, їх оформлення та оплату.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.11 р. між сторонами було укладено договір на надання послуг з пошуку покупців сільськогосподарської (тракторної) техніки, відповідно до умов якого позивач зобов'язався на замовлення відповідача надавати послуги, зазначені в п.1.2 договору, а відповідач - оплатити дані послуги. Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобов'язався перерахувати грошові кошти за виконані роботи (послуги) позивачем на підставі підписаного акту виконаних робіт в термін двох банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, та відповідно до умов договору провів аналіз ринку сільськогосподарської техніки, здійснив пошук покупців на продукцію, яка підлягає до реалізації відповідачем, провів попередні переговори з покупцями. Ціна послуг, яка підлягає оплаті складає 63853,00 грн..
Факт надання послуг та виконання робіт за договором про надання послуг по пошуку покупців сільськогосподарської (тракторної) техніки підтверджується актом виконаних робіт від 10.01.11 р.
Пунктом 1.2 зазначеного акту виконаних робіт зазначено, що сторони будь-яких претензій відносно виконання зазначеного вище договору не мають.
Позивач 10.01.11 р. виставив відповідачеві рахунок-фактуру № 1 на суму 63853,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, перерахувавши 12.01.11 р. на розрахунковий рахунок позивача платіжним дорученням № 2483 грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується звітом про дебіторські та кредиторські операції по рахунку НОМЕР_1 "ОСОБА_4" з 12.01.11 р. по 12.01.11 р., наданим ПАТ "Приватбанк".
28.02.11 р. позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою оплатити заборгованість за № 1/28, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 53853,00 грн.
Посилання апелянта на те, що він не мав ніяких договірних відносин з СПД ФО ОСОБА_4 та не має належним чином оформленого, підписаного і скріпленого печатками договору про надання послуг від 10.01.2011р. та акту виконаних робіт від 10.01.2011р., є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи є копії договору про надання послуг від 10.01.2011р. та акту виконаних робіт від 10.01.2011р., які мають підписані та скріплені печатками сторін.
Твердження відповідача, що позивачу направлявся лише проект договору не відповідає дійсності, оскільки в договорі зазначені банківські реквізити відповідача, на які була проведена часткова оплата наданих послуг в сумі 10000 грн. у встановлений договором строк.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 53853,00 грн. є доведеними документально матеріалами справи, тому вони підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в сумі 3177,33 грн. та 858,70 грн. 3% річних, то суд першої інстанції також правомірно задовольнив ці вимоги позивача.
Так, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що нарахування інфляційних та 3% річних не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому позивачем розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2011 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення
Рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2011 р. у справі № 5023/4656/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін
Суддя Л.М. Бабакова
Суддя О.В. Плужник
Повний текст постанови підписаний 12.10.2011р.
- Номер:
- Опис: стягнення 56028,51 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 5023/4656/11
- Суд: Господарський суд Харківської області
- Суддя: Бабакова Л.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.06.2011
- Дата етапу: 25.08.2011