Судове рішення #18216592

Справа №  11-448/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.  

Категорія: ч.1 ст.286 КК України                                        Доповідач:   Валько  Н.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

           

          Головуючого: Валько Н.М.

          Суддів: Урдюк Т.М., Танечника І.І.

          З участю прокурора: Шахрайчук Н.І.

          адвоката – ОСОБА_1

          потерпілого –ОСОБА_2

          пр-ка потерпілого –адвоката ОСОБА_3

          засудженого –ОСОБА_4

          

                                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 30 грудня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком:         

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Барнаул Алтайського краю Російської Федерації, громадянина України, росіянина, одруженого, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1                      


визнано винним та засуджено за ознаками ч.1 ст.286 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід –підписка про невиїзд засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області 3097 грн. 80 коп., в користь ЛНДІСЕ 4015 грн. 02 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він, 14 серпня 2008 року приблизно 09.30 год., керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-1102»д.н. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Буйка у м.Львові в напрямку до перехрестя з вулицею П.Мирного, перед виїздом з другорядної дороги, де встановлений дорожній знак «Дати дорогу», не переконався у відсутності небезпеки та не врахував дорожньої обстановки, виїхав на головну дорогу, де зіткнувся з автомобілем марки «Опель-Вектра»д.н. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2 В результаті зіткнення водій ОСОБА_2 втратив керування та від не залежних від нього обставин, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із рейсовим тролейбусом «Шкода»д.н. 527. Внаслідок даного ДТП водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.

 У поданій апеляції адвокат ОСОБА_1, не погоджуючись із винесеним районним судом вироком, вказує на те, що вважає його незаконним у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому, покликається на те, що висновки суду про вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину є поверховими і невірними, судом не враховано того факту, що момент виникнення небезпеки для руху водію автомобіля Опель визначено слідчим невірно, всупереч наявній експертній практиці. Зокрема, зазначає, що небезпека для руху водію автомобіля Опель виникла не з моменту, коли а/м ЗАЗ перетнув переривчасту роздільну лінію, яка поділяє потоки протилежних транспортних засобів вул. П.Мирного, а з моменту, коли а/м ЗАЗ знаходився на вул. Буйка на відстані гальмівного шляху до краю перехрещуваної проїзної частини з вул. П.Мирного. Крім цього, вказує і на те, що експертом під час відтворення обстановки і обставин події встановлено, що з салону а/м Опель, який рухався по вул. П.Мирного в напрямку перехрестя з вул.Буйка в м.Львові а/м ЗАЗ, який виїжджав з другорядної дороги вул. Буйка видно з відстані 92,1 м. частково, а з відстані 55,7 м.  –повністю. Просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю у діях ОСОБА_4 складу злочину.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_4, покликаючись на аналогічні вимоги, що й у апеляції свого захисника, просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю у своїх діях складу злочину.

В поданій апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду змінити у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, виключивши із мотивувальної частини вироку висновок суду про наявність у діях ОСОБА_4 такої ознаки вчиненого злочину, як «порушення правил експлуатації транспорту». При цьому, покликається на те, що, як у ході досудового слідства, так і в судовому засіданні не було виявлено обставин, які б свідчили про наявність у автомобіля «ЗАЗ-1102»таких несправностей, за яких згідно з Правилами, його експлуатація була б заборонена.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який просить подану ним апеляцію задоволити у повному об’ємі, у задоволенні апеляцій, поданих іншими учасниками судового розгляду –відмовити за їх безпідставністю, думку засудженого ОСОБА_4 та його адвоката, які подані ними апеляції підтримали, клопочуть про їх задоволення, у задоволенні інших учасників судового розгляду вважають за необхідне відмовити, виступ потерпілого ОСОБА_2 та його представника –адвоката  ОСОБА_3, які вважають вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просять залишити його без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданих учасниками судового розгляду апеляцій, Колегія Суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, у задоволенні апеляцій, поданих іншими учасниками судового розгляду слід відмовити за їх безпідставністю.

          До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

          Колегія Суддів вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, обгрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України, правильно поклав в основу вироку докази, належним чином дослідивши їх у ході проведення судового слідства по справі: висновок судово-медичної експертизи № 172/2009 від 06 квітня 2009 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 у результаті ДТП встановлено середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоровя ( а.с.143 ); висновок авто технічної експертизи № 1/232 від 24 квітня 2009 року, за яким, гальмівна система та рульове управління автомобіля марки «Опель-Вектра »ДН НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані і могли виконувати функції, передбачені конструкцією ( а.с.156-159 ); висновком транспортно-трасологічної експертизи № 1/216 від 05 червня 2009 року, на підставі якого, місце зіткнення автомобілів , марки ЗАЗ-1102 з автомобілем марки «Опель-Вектра »відбулось в межах перехрестя вул. П.Мирного з другорядною дорогою, що примикає справа при русі в напрямку від проспекту Ч.Калини в межах зафіксованої ділянки осипу шкла. При зіткненні автомобіля «ЗАЗ –1102 »з автомобілем «Опель-Вектра »мало місце перехресне, дотичне ковзаюче зіткнення ( а.с.166-170 ); даними висновку транспотрно-трасологічної експертизи № 4156 від 15 грудня 2009 року, де зафіксовано, що в первинний момент ДТП, під час перехресного, дотичного, ковзного зіткнення автомобіля «ЗАЗ-1102 »під керуванням водія ОСОБА_4 з автомобілем «Опель-Вектра »під керуванням водія ОСОБА_2, автомобіль «ЗАЗ-1102 »знаходився у стані руху в напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «Опель-Вектра »( а.с.216-219 ); матеріалами висновку авто технічної експертизи № 4161 від 15 грудня 2009 року, де зафіксовано, що у заданій слідством дорожній ситуації дії водія ОСОБА_4 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п.1.5., 1.10., 2.3.б), 10.1., 16.3., 16.11 ПДР України ( а.с.226-230 ); даними висновку авто технічної експертизи № 417 від 25 грудня 2009 року ( а.с.236-237 ); даними протоколу огляду та схемою до нього ( а.с.6-8 ); даними протоколу огляду місця події ( а.с.30-31 ); даними протоколу відтворення обстановки та обставин події ( а.с.173-176 ); оголошеними та перевіреними показаннями свідка  ОСОБА_8 ( а.с.129-130; 194-195 ), свідка ОСОБА_9 ( а.с.193 ).

          На переконання Колегії Суддів, районний суд, вірно проаналізувавши зібрані докази по справі, допитавши у ході судового слідства експертів ЛНДІСЕ ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оцінивши висновки експертиз по справі з точки зору дотримання вимог закону, прийшов до висновку про те, що вихідні дані по зазначених ним експертизах сформовано на підставі матеріалів справи та отриманих за результатами проведення слідчих дій, у тому числі відтворень обстановки та обставин події; протоколи яких підписано учасниками без будь-яких застережень. Вірно критично оцінено судом першої інстанції і заявлену підсудним власну процесуальну позицію з приводу обставин даної справи.

          З урахуванням викладеного, Колегія Суддів вважає, що Сихівський районний суд м.Львова, вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_4 за вчинений ним злочин, прийшов до правильного висновку про необхідність кваліфікації його дій за ч.1 ст.286 КК України.

          На переконання Колегії Суддів, висновки суду про винуватість засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

          Усім доказам суд дав належну оцінку, яка не викликає сумнівів у її об’єктивності та обґрунтованості.

          Що стосується доводів, викладених прокурором у поданій ним апеляції, такі є обгрутованими і підлягають до задоволення.

          Так, із матеріалів даної справи вбачається, що на момент ДТП, яка є предметом розгляду даної кримінальної справи, будь-яких несправностей гальмівної системи чи рульового управління в автомобілі під керуванням водія ОСОБА_4 не встановлено ( а.с.9; 149-151 ). Не встановлено таких і у ході судового слідства по даній справі.

          За наведених обставин, Колегія Суддів вважає за необхідне виключити із мотивувальної частини оскаржуваного вироку покликання суду про наявність у діях ОСОБА_4 такої ознаки вчиненого злочину за ч.1 ст.286 КК України, як «порушення правил експлуатації транспорту ». У зв’язку із викладеним, через неправильне застосування кримінального закону судом першої інстанції, вирок підлягає зміні.

          В решті, Колегія Суддів вважає за необхідне даний вирок залишити без змін, оскільки, на її переконання, доводи апеляцій інших учасників судового розгляду правильних висновків суду не спростовують.

          Керуючись ст.ст.362;366;367;371;377;379 КПК України, Колегія Суддів, -

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

          Апеляції адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_4 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 31 грудня 2010 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України –залишити без задоволення. Апеляцію прокурора на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 31 грудня 2010 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України –задоволити. Виключити із мотивувальної частини даного вироку покликання суду про наявність у діях ОСОБА_4 такої ознаки вчиненого злочину за ч.1 ст.286 КК України, як «порушення правил експлуатації транспорту ».  В решті даний вирок залишити без змін.

          Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.


С  У  Д  Д  І  :

Н.М.Валько Т.М.Урдюк І.І.Танечник     



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація