КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2008 № 4/275
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Миронюк К.Г. – представник (дов. б/н від 10.07.2007);
від відповідача - Кац Д.Г. – представник (дов. № 011-09/3539 від 17.09.2007);
від третьої особи - повідомлена, але не з’явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду „Діти Чорнобиля за виживання”
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.10.2007
у справі № 4/275
за позовом Міжнародного благодійного фонду „Діти Чорнобиля за виживання”
до Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київськоїміської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа відповідача Київська міська рада
про зобов’язання укласти договір
Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2008 строк розгляду справи № 4/275 продовжено на один місяць на підставі ст.ст. 69, 99 ГПК України.
Ухвалою від 05.02.2008 за клопотанням сторін та відповідно до ст. ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжено.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.10.2007 у справі №4/275у позові Міжнародного благодійного фонду „Діти Чорнобиля за виживання” до Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов’язання укласти договір відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що: відповідно до ч. 2 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина); додатковою угодою від 01.11.2006 до основного договору оренди сторони погодили дійсність зазначеного договору до розгляду питання продовження оренди в установленому порядку, прийняття рішення Київською міською радою та проведення експертної оцінки в установленому порядку; у зв’язку з відмовою Київради – рішення від 15.03.2007, у продовженні договору оренди та відповідно до пункту частини 2 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” та частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України, листом Головного управління культури і мистецтв від 05.06.2007 було повідомлено позивача про прийняття рішення Київрадою та запропоновано звільнити приміщення по акту приймання-передачі протягом 30 календарних днів; твердження позивача про дію договору оренди до отримання експертної оцінки не прийнято судом до уваги, оскільки рішенням Київради від 15.03.2007 позивачу було відмовлено у передачі комунального майна в оренду, а тому експертна оцінка не була проведена; враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про укладення договору оренди нежилого приміщення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до Київського апеляційного господарського суду. У своїй скарзі Міжнародний благодійний фонд „Діти Чорнобиля за виживання” просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2007 у справі № 4/275, посилаючись на те, що воно не відповідає нормам матеріального права та прийнято з порушенням норм процесуального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Відповідно до пункту 5.4 договору оренди від 01.11.2005 орендар (позивач) після закінчення терміну дії цього договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору, за умови належного виконання своїх обов’язків за цим договором.
Згідно із частиною 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Оскільки позивач належним чином виконував свої обов’язки протягом дії договору оренди та має законодавчо закріплене переважне право на продовження договору оренди на новий термін, скаржник вважає, що відповідач зобов’язаний укласти з позивачем договір оренди нежилого приміщення на новий строк.
На думку скаржника, не існує жодної причини, передбаченої пунктом 5.5 Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва, яка була б законною підставою для відмови в передачі в оренду комунального майна, а саме нежитлового приміщення площею 29 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 3 позивачу.
У відзиві на апеляційну скаргу та в доповненні до відзиву на апеляційну скаргу Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) просить рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2007 у справі № 4/275 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зокрема, зважаючи на те, що: рішенням Київради від 15.03.2007 № 272/933 Міжнародному благодійному фонду „Діти Чорнобиля за виживання” відмовлено у продовженні договору оренди; станом на день розгляду справи в суді, зазначене рішення в установленому порядку недійсним не визнавалось, спірні приміщення в оренду нікому іншому не передавались, а тому твердження орендаря про обов’язковість укладення з ним договору є безпідставним.
Київська міська рада відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлена про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Згідно із ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
01.11.2005 між Головним управлінням культури і мистецтв виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (за договором орендодавець) та Міжнародним благодійним фондом „Діти Чорнобиля за виживання” (за договором орендар) укладено договір оренди нерухомого майна нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 27.10.2005 № 265/3726 передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення за адресою: бульвар Т. Шевченка, буд. № 3 загальною площею 29,0 кв. м. для розміщення офісу.
Відповідно до пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із частиною 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. За приписами пункту 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Термін дії договору встановлено сторонами з 01.11.2005 до 01.11.2006 (пункт 9.1 договору оренди).
Додатковою угодою до договору оренди від 01.11.2006 сторони внесли зміни до договору оренди, пунктом 1 якої передбачили, що договір від 01.11.2005 діє до розгляду питання продовження оренди в установленому порядку та прийняття рішення Київською міською радою та проведення експертної оцінки.
Рішенням Київської міської ради від 15.03.2007 № 272/933 „Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладання договорів суборенди, встановлення пільгових орендних ставок” Міжнародному благодійному фонду „Діти Чорнобиля за виживання” відмовлено в продовженні договору оренди на новий строк.
Частиною 2 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Оскільки рішенням Київської міської ради від 15.03.2007 № 272/933 відмовлено Міжнародному благодійному фонду „Діти Чорнобиля за виживання” в продовженні договору оренди на новий строк, то відповідно до приписів частини 2 ст. 212 Цивільного кодексу України термін дії договору оренди закінчився 15.03.2007.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору. Попередження про припинення договору оренди має бути зроблене в такій формі, яка б забезпечила можливість доведення у разі спору, що таке попередження було зроблене.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку орендодавець не повідомив орендаря про відсутність наміру на продовження терміну дії договору, то такий договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як вбачається із матеріалів справи заява орендодавця (відповідача) про припинення строку дії договору оренди була надіслана орендарю (позивачу) лише 05.06.2007 ( див. лист від 05.06.2007 № 027-09/2113, арк. с. 15), тобто з пропуском місячного терміну.
Під час розгляду справ в апеляційній інстанції відповідач повідомив, що інших заяв з попередженням про припинення дії договору оренди протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди позивачу не надсилав.
Таким чином, відповідач відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України не надав доказів повідомлення позивача про припинення дії договору оренди в розумінні ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а відтак договір оренди від 01.11.2005, укладений між Головним управлінням культури і мистецтв виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Міжнародним благодійним фондом „Діти Чорнобиля за виживання”, нежилих приміщень, які знаходяться за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. № 3 загальною площею 29,0 кв. м., вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто з 15.03.2007 по 28.07.2008.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки договірні відносини між сторонами не припинилися, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог Міжнародного благодійного фонду „Діти Чорнобиля за виживання” щодо зобов’язання Головне управління культури і мистецтв (Київської міської державної адміністрації) укласти договір оренди нерухомого майна, а саме: нежилих приміщень на другому поверсі площею 29 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. № 3.
Вищенаведене свідчить, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає обставинам справи та наявним у справі доказам незалежно від мотивації, приведеної у рішенні місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 у справі № 4/275 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду „Діти Чорнобиля за виживання” без задоволення.
Матеріали справи № 4/275 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
17.03.08 (відправлено)