КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2008 № 39/139
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача – Месеренко Л.С. дов. № 08-30 від 02.01.08р.;
від відповідача - Пилипчук О.С. дов. № 11-01/3-Д від 11.01.08р.;
від третьої особи 1 - Ігнатов С.Є. дов. № 2909 від 05.11.07р.;
від третьої особи 2 -не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Західенерго”
на рішення господарського суду м.Києва від 21.01.2008
у справі № 39/139
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Західенерго”
до Державного підприємства “Вугілля України”
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору настороні відповідача Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство “Добропіллявугілля”
про стягнення 73234,05 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Західенерго” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства “Вугілля України”, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” та Державне підприємство “Добропіллявугілля” про стягнення збитків в розмірі 73234,05 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.01.08р. по справі № 39/139 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Позивач обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги його доводи, оскільки він у відповідності до вимог договору та чинного законодавства здійснив всі заходи для встановлення факту поставки неякісного вугілля.
Крім того, позивач стверджує, що він виконав вимоги п. 4.9. Договору, в частині виклику представника вантажовідправника та постачальника, оскільки Третяк О.В. під час приймання вугілля по якості представляла інтереси обох.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував, що оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва без змін.
В судовому засіданні представник відповідача доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав повністю.
Представник третьої особи 1 відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник третьої особи 2 у судове засідання не з’явився, відзиву на апеляційну скаргу не надіслав. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи 2.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи 1, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
01.02.07р. між Відкритим акціонерним товариством “Західенерго” (позивачем) і Державним підприємством “Вугілля України” (відповідачем) укладено договір постачання вугільної продукції № 9-02/1-П (далі – Договір), відповідно до якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі (п. 1.1.), а покупець (позивач) - зобов'язався прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором (п. 1.2.).
Умовами Договору було встановлено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до Договору. Мінімальна норма відвантаження - 4 напіввагони (п. 2.1.).
Термін дії Договору було визначено сторонами з 01.02.07р. до 31.03.07р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань (розділ 8).
Додатковою угодою № 05-03/07 від 31.03.07р. до Договору постачання вугільної продукції № 9-02/1-П від 01.02.07р., дію Договору було продовжено до 30.06.07р.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 01.04.07р., сторони погодили викласти п. 3.1. Договору в наступній редакції: “Якість вугільної продукції, що поставляється за цим договором, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 “Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування”, ДСТУ 3472-96.
Приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 “Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы й брикеты. Правила приемки по качеству”, ДСТУ 4083-2002 “Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування”, ГТР 34.09.110- 2003 “Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або
іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору (п. 4.1. ).
На виконання умов Договору та згідно додатку № 05/07-Б від 29.05.07р. до нього, Центральною збагачувальною фабрикою “Октябрська” 27.05.07р. (вантажовідправником) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничними накладними: № 49405612 (вагони: № 67656173, № 65716748, № 66601543, № 60043551, № 65703449, № 67883330), № 49405613 (вагони: № 67386706, № 61733242, № 66168949, № 65724270, № 66377672), № 49405614 (вагони: № 66189044, № 66937558, № 67856179) від 21.05.07р., № 49739378 (вагон № 66631268) від 25.05.07р., направлено вугілля марки ДГСШ 0-13.
Позивач стверджує, що при прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам пункту 3.1. Договору. Так, фактичний вміст золи у вугіллі становив від 36,9%, 50,0% та 51,3% проти 25% гранично допустимого вмісту золи для збагаченого вугілля згідно додаткової угоди № 1 від 01.04.07р. до Договору.
На підтвердження викладеного позивач посилається на Акти приймання вугілля на Бурштинській ТЕС: № 3526 та № 3531 від 26.05.07р., № 3655 від 30.05.07р., які були складені та підписані представниками вантажоодержувача, ДП “Вуглехімічна лабораторія” ТОВ Підприємства енергетичного призначення “Горенерго” та ДП “Укрвуглеякість”.
Позивач зазначає, що представник вантажовідправника - Третяк О.В., яку відповідно до довіреності за № 886 від 04.05.2007р. ВАТ “ЦЗФ “Октябрська” (вантажовідправник) уповноважило представляти інтереси ЦЗФ “Октябрська” з питань, пов'язаних із якістю вугільної продукції, що відвантажується ЦЗФ “Октябрська” на адресу Бурштинської ТЕС, шляхом проведення спільного опробовування, визначення результатів хімічного аналізу, а також з оформленням актів по визначенню якості палива, що надійшло на Бурштинську ТЕС, відмовилася від підписання Актів приймання вугілля на Бурштинській ТЕС: № 3526 та № 3531 від 26.05.07р., № 3655 від 30.05.07р., а також від підписання Актів про відбір проб вугілля: № 3526 та № 3531 від 25.05.07р., № 3655 від 29.05.07р.
Пунктом 5.3. Договору було встановлено, що вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим Договором в п. 3.1., покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника з дотриманням вимог п. 6.4. цього Договору.
Відповідно до п. 6.4. Договору сторони встановили, що за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).
Вугілля неналежної якості загальною масою 1222000,00 кг було повернуто вантажовідправнику 26.05.07р. та 01.06.07р. в залізничних вагонах: № 67656173, № 65716748, № 66601543, № 60043551, № 65703449, № 67883330, № 67386706, № 61733242, № 66168949, № 65724270, № 66377672, № 66189044. № 66937558, № 67856179, № 66631268.
Факт повернення вантажовідправнику вугілля не оспорюється сторонами і вважається доведеним, так як підтверджується квитанціями про приймання вантажу: № 35999132 від 26.05.07р., № 36087012 від 01.06.07р., виданими залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.
Заподіяння збитків позивач обґрунтовує тим, що внаслідок поставки вугілля неналежної якості він поніс витрати у зв’язку з його поверненням на загальну суму 73234,05 грн., в тому числі: витрати на сплату провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родінська Донецької залізниці в сумі 69420,00 грн., згідно квитанцій про приймання вантажу № 35999132 від 26.05.07р., № 36087012 від 01.06.07р. та перелікам: № 27 від 26.05.07р. та № 37 від 05.06.07р., виданими залізницею; витрати на оплату за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в сумі 3517,08 грн., згідно відомості плати за користування вагонами: № 996/979 від 26.05.07р., № 1048/1031 від 01.06.07р. та переліками: № 26 від 28.05.07р., № 53 від 04.06.07р., виданими залізницею; витрати на оплату за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 296,97 грн., згідно накопичувальних карток для додаткових зборів: № 26.05.0293 від 26.05.07р. та № 01.06.0308 від 01.06.07р. та переліків: № 26 від 28.05.07р., № 53 від 04.06.07р., виданими залізницею.
З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивач на адресу відповідача направив претензії: від 30.07.07р. № 119-179 та від 01.08.07р. № 119-185 з вимогою відшкодувати завдані збитки.
Відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію за № 7980/06 від 30.08.07р., якою відхилив претензію позивача щодо якості вугілля, посилаючись на недотримання останнім умов п. 4.9. Договору.
Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, погодилась з його висновками і вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 4.9. Договору було встановлено, що якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача.
У випадку порушення покупцем вимог п. 4.1. та п. 4.9. його претензії щодо якості та кількості вугілля постачальником не приймаються (п. 4.15. Договору).
Відповідно до п. 4.12. Договору сторони передбачили, що постачальник і покупець мають право перевірити якість поставленої партії вугілля шляхом спільного випробування та проведення хіманалізу. Хіманаліз виконується у лабораторії ТЕС вантажоотримувача. Дані, отримані в результаті спільного випробування та проведення хіманалізу приймаються до розрахунку обома сторонами.
Крім того, на підставі п. 4.13. Договору постачальник і покупець мають право погодити між собою та залучати до контролю якості і кількості вугілля, що поставляється, незалежного експерта, проводити взаємні перевірки справності ваг, хімічних приладів, правильності відбору проб вугілля. При участі у прийманні вугілля за кількістю та якістю у покупця незалежного експерта, результати його експертизи приймаються до розрахунку беззаперечно обома сторонами.
Про поставку на Бурштинську ТЕС залізничних вагонів із вугіллям неналежної якості вантажовідправник був повідомлений вантажоотримувачем телеграмою № 581 від 25.05.07р., якою був також попереджений про повернення вантажу. Доказів повідомлення постачальника (відповідача) про поставку на Бурштинську ТЕС залізничних вагонів із вугіллям неналежної якості апеляційному суду не надано.
Акти приймання вугілля на Бурштинській ТЕС: № 3526 та № 3531 від 26.05.07р., № 3655 від 30.05.07р. та Акти про відбір проб вугілля: № 3526 та № 3531 від 25.05.07р., № 3655 від 29.05.07р. представником вантажовідправника не підписані (за твердженнями позивача Третяк О.В. відмовилась від підписання).
Крім того, Державне підприємство “Вугілля України” (відповідач) довіреністю б/н від 28.04.07р. надало право Державному підприємству “Добропіллявугілля” (третій особі 2) проводити від імені ДП “Вугілля України” звіряння якості і кількості вугілля, брати участь у зважуванні вугілля у вагонах, проводити сумісне опробовування вугілля, поставленого, зокрема, на теплові електричні станції (ТЕС) ВАТ “Західенерго” в рахунок договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.2007р., та підписувати у зв'язку з цим відповідні акти та виконувати всі необхідні дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.
Доказів того, що Державне підприємство “Вугілля України” доручило чи Державне підприємство “Добропіллявугілля” передоручило ВАТ “ЦЗФ “Октябрська” проводити від імені ДП “Вугілля України” звіряння якості і кількості вугілля, брати участь у зважуванні вугілля у вагонах, проводити сумісне опробовування вугілля, поставленого, зокрема, на теплові електричні станції (ТЕС) ВАТ “Західенерго” в рахунок договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.07р., апеляційному суду не надано.
Позивач в обґрунтування апеляційної скарги надав копії довіреностей, з яких вбачається, що відповідач довіреністю від 28.04.07р. уповноважив ДП “Шахтоуправління П. Донбаська № 1” виступати від імені ДП “Вугілля України” перед третіми особами під час здійснення дій, обумовлених договорами поставки, в тому числі і по договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.07р., а довіреністю № 1101/15 від 30.03.07р. ДП “Шахтоуправління П. Донбаська № 1” доручило представляти свої інтереси Третяк О.В. з питань пов’язаних з кількістю та якістю вугільної продукції яка відвантажується з ВАТ “ЦЗФ “Октябрська” на адресу Бурштинської ТАС в тому числі і по договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.07р.
У зв’язку з цим, на думку позивача, Третяк О.В. на момент складання актів приймання та відбору вугілля була законним представником як вантажовідправника так і постачальника, а тому він вважає, що повністю дотримався процедури приймання вугілля по кількості та якості передбаченої Договором в редакції додатків до нього.
Однак колегія суддів не приймає до уваги, як належний доказ представництва інтересів постачальника при складанні актів приймання та відбору вугілля, надану довіреність № 1101/15 від 30.03.07р., оскільки вона видана Третяк О.В., ще до уповноваження Державного підприємства “Шахтоуправління П. Донбаська № 1” представляти інтереси ДП “Вугілля України” по довіреності № 1498 від 28.04.07р.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати зроблені управленою стороною.
Згідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
У відповідності до ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Однак позивач не довів апеляційному суду наявність порушень з боку відповідача (поставки вугілля неналежної якості), так як не дотримався передбаченого Договором порядку їх встановлення, і як наслідок, не надав доказів того, що його витрати є збитками, які заподіяні в результаті неправомірних дій або бездіяльності відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 21.01.08 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2008 у справі № 39/139 - без змін.
Матеріали справи № 39/139 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді