27.09.2011                                                                                           Суддя: Коваленко  В.  О.

Справа №  2-461/11

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

        27 вересня 2011 року                                                                                м. Горлівка

Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючого-судді                     Коваленко В.О.,

при секретарі                     Баштовій А.В.,

учасники цивільного процесу:

позивач                               ОСОБА_1

представник позивача          ОСОБА_2

відповідач                              ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -    

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про поділ спільного майна, придбаного під час перебування у шлюбі до відповідача  ОСОБА_3 в обґрунтування якого зазначила, що 30 січня 1999 року вони з відповідачем зареєстрували юридичний шлюб та жили разом. Під час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син –ОСОБА_4. Сімейне життя не склалося і 20 квітня 2010 року вони припинили подружні стосунки і вона звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. У період шлюбу ними було придбане майно: спальний гарнітур, придбаний у 2005 році вартістю 3000 грн.; диван, придбаний у 2007 році, вартістю 2000 грн.; меблевий гарнітур стінка, придбаний у 2007 році, вартістю 2000 грн.; телевізор Хюндай 2200, придбаний 17.10.2008 року, вартістю 2000 грн.; холодильник »SI-K-38N-SL, вартістю 3000 грн.; автомобіль O FSO LANOS»2008 року випуску, державний номер НОМЕР_5. Загальна вартість майна становить 12 тис. грн., вартість автомобіля їй невідома. Позивач просила суд поділити спільне з відповідачем майно, виділивши їй: холодильник »SI-K-38N-SL вартістю 3000 грн., телевізор Хюндай 2200 вартістю 2000 грн., спальний гарнітур, вартістю 3000 грн. на загальну суму 8 тис. грн. Відповідачу виділити диван вартістю 2000 грн., меблевий гарнітур стінка, вартістю 2000 грн., всього на 4 тис. грн. Позивач просила відійти від принципу рівності часток з урахуванням інтересів їх неповнолітньої дитини, яка проживає з нею. Визнати за відповідачем ОСОБА_3 право власності на автомобіль FSO LANOS», стягнувши з нього Ѕ частину його вартості.

У судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, та просила їй виділити: холодильник »SI-K-38N-SL вартістю 3000 грн., спальний гарнітур, вартістю 3000 грн. на загальну суму 6 тис. грн., пояснила що телевізор вкрали. Відповідачу виділити диван вартістю 2000 грн., меблевий гарнітур стінка вартістю 2000 грн., всього на 4 тис. грн. Позивач просила відійти від принципу рівності часток з урахуванням інтересів їх неповнолітньої дитини, яка проживає з нею. Стягнути з ОСОБА_3 Ѕ частину вартості автомобіля FSO LANOS», що був об’єктом спільної сумісної власності подружжя і яким відповідач розпорядився без її відома.

У судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги, наполягали на задоволенні змінених позовних вимог.

У судовому засіданні відповідач позов не визнав, пояснив, що майно йому не потрібно, а автомобіль не є сумісною власністю подружжя, просив відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено, що у період з 30 січня 1999 року до 14 липня 2010 року  сторони у справі –позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3, перебували у юридичному шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_6 та свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_7, виданими Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області.

Відповідно до рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 18 червня 2010 року по справі № 2-7829/10, яке набрало законної сили 29.06.2010 року, шлюбні стосунки   позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 припиненні з 20 квітня 2010 року.

Під час шлюбу ОСОБА_3 05.03.2008 року зареєстрував автомобіль WOO FSO LANOS»TF69Y, кузов НОМЕР_8, ДВИГУН НОМЕР_9 державний НОМЕР_5. 18.05.2010 року зазначений автомобіль знятий з обліку для реалізації. 18.05.2010 року зазначений автомобіль зареєстрований за ОСОБА_5, як пояснив відповідач це його батько, на підставі біржової угоди 335/10 від 18.05.2010 року ТБ «Союз», що підтверджується відповіддю відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Горлівки при управлінні Державтоінспекції ГУ МВС України у Донецькій області № 9/6-1725 від 20.07.2010 року.

Відповідно біржової угоди Товарної біржі «Союз»купівлі –продажу транспортного засобу № 335/10 від 18.05.2010 року відповідач ОСОБА_3 продав ОСОБА_5 автомобіль FSO LANOS»TF69Y, кузов НОМЕР_8, ДВИГУН НОМЕР_9 за 10000 гривен.

Відповідно до висновку експертної авто-товарознавчого дослідження по визначенню вартості автомобіля OO FSO LANOS»TF69Y, кузов НОМЕР_8, ДВИГУН НОМЕР_9 станом на час дослідження його вартість становить 45733,90 грн.

Згідно довідки Центрально-міського РВ ГМУ УМВД України у Донецькій області порушено кримінальну справу по факту крадіжки у позивача ОСОБА_1 телевізора Хюндай 2200 та іншого майна.           

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам № 2944/05-31/15546/05-35 від 16.05.2011 року державної виконавчої служби боржником ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 за період з 17.05.2010 року по 30.04.2011 року сплачено 6250 грн. аліментів, заборгованості не має.

Вислухавши сторони у справі, дослідивши всі докази, надані суду у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень статей 10, 11 та 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі і які мають відповідати критеріям належності та допустимості.

Згідно з правилами, визначеними частиною першою статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, у зв’язку з чим, суд приймає вартість та час придбання спірного майна сторін у справі, наведені позивачем у своїх поясненнях і визнаних відповідачем ОСОБА_3  

За правилами частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, суд вважає припинення шлюбних відносин між сторонами 20 квітня 2010 року, встановленого рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 18 червня 2010 року по справі № 2-7829/10, яке набрало законної сили 29.06.2010 року.     

Згідно положень частини першої статті 60 Сімейного кодексу України та частиною третьою статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і кожний із подружжя на підставі статті 63 Сімейного кодексу України має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, на підставі частини другої статті 370 Цивільного кодексу України та частини першої статті 70 Сімейного кодексу України, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Даних про укладення між сторонами домовленості про визначення частки кожного у спільній сумісній власності суду не надано.

Умови рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя за законом можуть бути не дотримані у випадках, встановлених частинами другою та третьою статті 70 Сімейного кодексу України, а саме: у випадку, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім*ї, приховував, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім*ї, а також у випадку, якщо з одним із подружжя проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи викладене, а також, що інших доказів на існування підстав, перелічених у частині другій та третій статті 70 Сімейного кодексу України, сторонами суду не надано, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право на Ѕ частину спільного майна подружжя, придбаного під час спільного подружнього життя, а її вимоги про збільшення частки у наведеному майні є такими, що не ґрунтуються на законі і у задоволенні яких, суд вважає, необхідно їй відмовити.

Згідно вимог частин четвертої та п’ятої статті 71 Сімейного кодексу України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на майно та автомобіль, допускається лише за його згодою, за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Враховуючи надані суду дані, суд вважає необхідним виділити позивачу ОСОБА_1 в натурі майно, придбане під час спільного проживання у шлюбі з ОСОБА_3, яке перебуває на даний час у користуванні позивача, а відповідач отримувати його в натурі відмовився: холодильник »SI-K-38N-SL № 5090405912, вартістю 3000 гривен; спальний гарнітур, вартістю 3000 гривен; диван, вартістю 2000 гривен; меблеву стінку, вартістю 2000 гривен та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію замість частки проданого автомобіля AEWOO FSO LANOS»TF69Y, кузов НОМЕР_8, ДВИГУН НОМЕР_9 у спільній сумісній власності у розмірі 12866,95 гривен (1/2 х 45733,90 грн. вартість автомобіля –10000 грн. вартість майна).

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, підлягають стягненню понесені при зверненні до суду витрати з оплати судового збору в сумі 120 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень /а.с. 1, 2/.

На підставі ст.ст. 60, 61, 70, 71 СК України, ст. 319, 368, 370 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Виділити позивачу ОСОБА_1 в натурі майно, придбане під час спільного проживання у шлюбі з ОСОБА_3:

-          холодильник »SI-K-38N-SL № 5090405912, вартістю 3000 гривен;

-          спальний гарнітур, вартістю 3000 гривен;

-          диван, вартістю 2000 гривен;

-          меблеву стінку, вартістю 2000 гривен

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію замість частки проданого автомобіля FSO LANOS»TF69Y, кузов НОМЕР_8, ДВИГУН НОМЕР_9 у спільній сумісній власності у розмірі 12866,95 гривен, понесені судові витрати у розмірі 120 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судом справи у розмірі 120 гривень, а всього 13106,95 (тринадцять тисяч сто шість) гривень 95 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Суддя                                                                                                    В.  О.  Коваленко