Справа № 2-1662/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

заочне

"31" серпня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді                                                             Астахової О.О.,

при секретарі:                                                             Бартко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про стягнення боргу за розпискою,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 37 2096,00 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору –1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -  120, 00 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що 14 жовтня 2009 року між нею та відповідачем  ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до умов якого, остання позичила у позивача  46 512,00 доларів США до 14.10.2010 року.

За вказаним договором позики поручителями виступили відповідачі ОСОБА_3 та  ОСОБА_4

Проте, ОСОБА_2 порушила умови зазначеного договору, на момент звернення до суду, позичені гроші не повернула. Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушена звернутись з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідачів солідарно на її користь суму боргу за розпискою з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 401 677,63 грн., а також  витрати на правову допомогу –1250,00 грн.  Розгляд справи позивач та її представник просили проводити у їх відсутність на підставі наданих документів. Зі змісту заяви вбачається, що  заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень вони підтримують у повному обсязі, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява, просять позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується даними повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Від відповідача  ОСОБА_2 надійшла телеграма зі змісту якої вбачається, що вона не зможе брати участь у судовому розгляді. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності, клопотань про відкладення судового засідання або заперечень проти позову чи заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надано. Інші відповідачі не повідомили про причини неявки у судове засідання, заперечень проти позову чи заяв про розгляд справи за їх відсутності суду також не надали.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними,  суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати та вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 224,225 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, був укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві,  позичила у ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 46 512,00 доларів США, які зобов’язувалась повернути в строк до 14.10.2010 року.

Поручителями за виконання ОСОБА_2 перед  ОСОБА_1 своїх зобов»язань за вказаним договором позики виступили ОСОБА_3 та  ОСОБА_4

Факт отримання відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 46 512,00 доларів США, підтверджується розпискою від 14.10.2009 року (а.с.6).  

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до  ч. ч.1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.  

Позивач визначає  грошовий еквівалент боргу станом на день укладання договору позики, тобто на 14.10.2009 року, однак з таким висновком погодитись не можна.

Як вбачається зі змісту вказаного договору позики, відповідач прийняв зобов’язання щодо повернення позивачу грошових коштів в сумі 46 512,00 доларів США в строк до 14.10.2010 року. За даними офіційного курсу НБУ станом на 31.08.2011 року ( на день ухвалення судового рішення) 100 доларів США еквівалентно 797,070 грн. Даних про те, що відповідачем виконано зобов»язання перед позивачем за вказаним договором суду не надано, таким чином розмір заборгованості  за договором позики ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 370 700,64 грн. (46 512,00 доларів США х 7,97 грн.)

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За офіційними даними зведеної таблиці інфляції у 2010 році в жовтні місяці індекс інфляції складав 100,5 %, у листопаді –100,3 %, у грудні –100,8%. У 2011 році: у січні місяці  –101,0 %, у  лютому -100,9 %, у березні –101,4%, у квітні 101,3%.

Отже, виходячи з розрахунку індексу інфляції сума інфляції становить 22 983,03 грн. (370 700,64 грн. х  100,8857 % - 370 700,64 грн. х 7).

При здійсненні розрахунку 3 % річних враховується кількість днів прострочення, які з 14.10.2010 року по 14.04.2011 року  (в межах заявлених вимог) складають 182 дні.

Таким чином, 3% річних за цей період становить –5889,07 грн. ((370 700,64 грн. + 22 983,03 грн.) х 182 дні: 365 днів х 3%).

          Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

Поручителями за виконання ОСОБА_2 перед  ОСОБА_1 своїх зобов»язань за вказаним договором позики від 14.10.2009 року  виступили ОСОБА_3 та  ОСОБА_4

          Відповідно до ст. 553 ЦК України, за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

          Поручитель відповідає    перед    кредитором   за   порушення зобов'язання боржником.

          Порукою  може   забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі.

          Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

          Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

          Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Особи,   які   спільно  дали  поруку,  відповідають  перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь позивача сума боргу за договором позики  від 14.10.2009 року, що складається з суми основного боргу –370 700,64 грн., індексу інфляції -  22 983,03 грн., 3%  річних -  5889,07 грн. і становить 399 572,74 грн. (370 700,64 грн. + 22 983,03 грн. + 5 889,07 грн.).

Крім того, на підставі  ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1700,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн. та витрат на правову допомогу –1250,00 грн., сплата яких позивачем на рахунок ПП «Адвокатська компанія «Гарант Права», з яким нею укладено договір про надання юридичних послуг від 05.02.2011 року, підтверджується квитанціями від 07.02.2011 року та 03.06.2011 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 58, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 233,294 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 533, 546, 553, 554, 625, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму боргу  з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних  в розмірі 399 572,74 грн., судовий збір -  1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -  120, 00 грн. та 1250,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього 402 642 (чотириста дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 74 копійок.

В іншій частині –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                          О.О. Астахова