ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 р.   Справа № 80950/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:                                                  Гуляка В.В.

суддів:                                                                      Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 19 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення невиплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, -

встановила:

У січні 2009 року позивач звернулася в суду з адміністративним позовом у якому просила, визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати його нарахувати та сплатити суму недоплаченої допомоги по доглядом за дітьми до досягнення ними трирічного віку, з липня по грудень 2007 року в сумі 5947,82, з січня по листопад 2008 року в сумі 9450,57 грн..

Позивач свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку та відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», їй як особі яка здійснює догляд за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку, повинна виплачуватися допомога, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак така допомога їй виплачувалася не в повному розмірі.

Оскаржуваною постановою суду позовні вимоги  задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду. Визнано неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу державну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо права позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», виходячи з наступного.

 Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітніх дітей,  що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що одним з видів такої державної допомоги сім’ям з дітьми, є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст.ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом, має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при цьому даним Законом не передбачено обмежень чи особливих умов для розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи незастрахованих осіб.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №6-рп/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007 року відновили дію положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно якого розмір державної допомоги по догляду за дитиною становить у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо не застосування строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, оскільки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась, позивачу періодично, а від так позивач повинен був дізнаватися про факт недоплати йому даної допомоги, кожного місяця при її отриманні.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася із позовом до суду 12.01.2009 року із пропуском строку звернення до суду та не просила його поновити.

Враховуючи пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Недотримання судом першої інстанції вищевказаних вимог закону призвели до неправильного вирішення справи за відповідними позовними вимогами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог за період із 01.01.2008 року по 30.08.2008 року, виходячи з наступного.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №207-VI від 28.12.2007 р., зокрема пп.7, 8 п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також п.3 розділу VII «Прикінцеві положення» цього Закону, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що з січня 2008 року дорівнює 50%, з січня 2009 року - 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.. Дані положення Закону «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 неконституційними не визнані, а тому є чинними та підлягають до застосування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -                                  

постановила:

Апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради – задоволити.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 19 травня 2009 року у справі №2а-210/09/1309 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення невиплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На постанову  протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий:                                                                                В.В. Гуляк

 Судді:                                                                                          В.В. Святецький

Н.М. Судова-Хомюк