У Х В А Л А
іменем україни
21 вересня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 5 травня 2011 року, та касаційною скаргою автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 5 травня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 27 липня 1993 року працював на посаді викладача автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України. Наказом директора зазначеної автомобільної школи № 32-к від 18 червня 2010 року позивача звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто у зв’язку зі скороченням штату, з 21 червня 2010 року. Вказаний наказ про своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки у період з 14 червня 2010 року до 25 червня 2010 року він був тимчасово непрацездатним і перебував на лікуванні.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2011 року позов задоволено частково. Визнано недійсним наказ № 32-к від 18 червня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_4 з посади викладача автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України. Зобов’язано директора зазначеної автомобільної школи поновити ОСОБА_4 на посаді викладача цієї школи та виплатити компенсацію за час вимушеного прогулу у розмірі 2 369 грн. 86 коп. за кожен місяць прогулу. Стягнуто з автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України на користь ОСОБА_4 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 5 травня 2011 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2011 року в частині стягнення з автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України на користь ОСОБА_4 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, стягнуто з автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України на користь ОСОБА_4 10 287 грн. 83 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвалених рішень судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення по суті справи, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі автомобільна школа Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України порушує питання про скасування ухваленого рішення суду апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, з яким частково погодився й апеляційний суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку та обґрунтовано виходив з того, що звільнення позивача відбулось з порушенням чинного трудового законодавства, оскільки позивача звільнено в період його тимчасової непрацездатності, що знайшло своє підтвердження в процесі розгляду справи. Ураховуючи, що відповідач не знав про тимчасову непрацездатність позивача під час звільнення, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Крім того, апеляційний суд, враховуючи обставини справи, правильно змінив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як вбачається з матеріалів справи рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 5 травня 2011 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в касаційних скаргах доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_4 та автомобільної школи Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів України відхилити, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 5 травня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Ступак О.В. Амелін В.І. Нагорняк В.А.