ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р. < Текст >Справа № 53025/11

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді – Дяковича В.П.,

суддів – Обрізко І.М., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2011 року у справі № 2а-7/11/0911 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 17.11.2010 року звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила поновити їй строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити на її користь підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по день винесення рішення.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2011 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області здійснити нарахування та виплату позивачу за період з 17.05.2010 року до 31.12.2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично проведених виплат».

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід змінити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії дитині війни, підлягають задоволенню за період з 17.05.2010 року до 31.12.2010 року, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не було зупинено чи змінено. Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тому відповідач у 2010 році, повинен діяти відповідно до вимог діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Постанова в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.

Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).

Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни.

Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

   Поряд з тим, суд першої інстанції правильно застосувавши піврічний строк звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, а також дійшовши правильного висновку щодо визначення періоду, за який необхідно здійснювати перерахунок пенсії позивачу за 2010 рік, неправильно застосував вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

     Оскільки позивач звернувся до суду 17.11.2010 року та не навів жодних поважних причин пропуску ним строку звернення до суду, тому позовні вимоги за період за період з 09.07.2007 року по 16.05.2010 року слід залишити без розгляду.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, однак неправильно застосував норми процесуального права в частині залишення адміністративного позову без розгляду за період за період з 09.07.2007 року по 16.05.2010 року, що відповідно до ч.2 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2011 року у справі № 2а-7/11/0911 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни – змінити, залишивши адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 16.05.2010 року включно без розгляду, а в решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                    В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ                                                                                          І.М. ОБРІЗКО

                                                                                                    І.О.ЯВОРСЬКИЙ