1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2011 року м. Полтава Справа № 2а-1670/6345/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Шевякова І.С.,
при секретарі – Ємець Я.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівка-Промінвест" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
В С Т А Н О В И В:
27 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівка-Промінвест" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000092305/0 від 19.01.2010 року, № 0001162305/0 від 18.12.2009 року, №0000512305/0 від 26.05.2010 року; стягнути з Державного бюджету України заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість в розмірі 5863712,59 грн. на користь ТОВ “Артемівка-Промінвест”.
У ході судового розгляду справи представник позивача пояснив, що при написанні прохальної частини позову було допущено помилку та слід рахувати суму бюджетного відшкодування, яку позивач просить стягнути на його користь –586 371,59 грн.
В обґрунтування таких вимог позивач вказав, що 15.12.2009 ДПІ у м.Полтаві було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ “Артемівка-Промінвест”з питань взаємовідносин з ПП “Меліотранс”, за рахунок яких підприємством були задекларовані суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року. За лютий 2009 року ТОВ “Артемівка-Промінвест” було задекларовано до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 236 622,0 грн. Причиною виникнення цієї суми бюджетного відшкодування у формування від’ємного значення з податку на додану вартість за наслідком господарських операцій, у ході яких позивачем було здійснено вивезення товару за межі митної території України, що оподатковується за ставкою “0”та придбання товару на митній території України. У ході даної перевірки досліджено ланцюг господарських операцій, за рахунок яких позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ, встановлено, що контрагент ТОВ “Артемівка-Промінвест” - ПП “Меліотранс”, сформовано податковий кредит від “Маріот-Інвест”. Зустрічна перевірка даного суб’єкта господарської діяльності проведена не була, оскільки дане підприємство не знаходиться за зареєстрованою юридичною адресою, окрім того дане підприємство у 2009 році визнане рішенням Господарського суду Дніпропетровської області банкрутом. З цих підстав податковий орган прийшов до висновків про неможливість підтвердження фактичної сплати ПДВ до бюджету, а відтак - про безпідставність заявлення до відшкодування відповідної суми ПДВ з боку позивача. З цих підстав відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001162305/0 від 18.12.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ “Артемівка-Промінвест” на суму 116 666,67 грн. за лютий 2009 року.
Такі висновки позивач заперечив, стверджуючи про підтвердженість укладення й виконання ним угоди з ПП “Меліотранс”, зміст якої полягав у купівлі-продажу підшипників, у ціні яких позивачем було сплачено ПДВ, а тому відповідні суми підлягають до відшкодування, так як факт сплати коштів відбувся, податкові накладні відповідають установленим вимогам. Дійсність згаданих господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами.
Аналогічно позивач стверджував про протиправність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0000092305/0 від 19.01.2010 року, яким зменшено йому суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень, лютий та липень місяці 2009 року на 279 438,30 грн.
Це рішення було прийнято за наслідками проведеної ДПІ у м.Полтаві 18.01.2010 року документальної невиїзної перевірки ТОВ “Артемівка-Промінвест”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за січень, лютий, липень 2009 року. Зменшена цим рішенням сума бюджетного відшкодування виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що у свою чергу виникло внаслідок господарських операцій, у ході яких позивачем було здійснено вивезення товару за межі митної території України, що оподатковується за ставкою “0” та придбання товару на митній території України.
Так, податковий кредит платником було сформовано за рахунок операцій з ТОВ “Байкал Інвест”, який у свою чергу придбав товар та сформував свій податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ “НФ Діловий Контакт”, зустрічну перевірку якого податковий орган не зміг провести у зв’язку з відсутністю вказаного підприємства за місцезнаходженням. З цих підстав податковий орган прийшов до висновків про неможливість підтвердження фактичної сплати ПДВ до бюджету, а відтак - про безпідставність заявленої до відшкодування відповідної суми ПДВ з боку позивача.
Податкове повідомлення-рішення №0000512305/0 від 26.05.2010 року, як на думку позивача, є протиправним і підлягає скасуванню з аналогічних підстав. Ним було зменшено платнику суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень, лютий, серпень 2009 року на загальну суму 190 266,62 грн. У даному разі податковий орган дійшов за наслідками невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень, лютий, серпень 2009 року до висновків про непідтвердженість сплати податку до бюджету, оскільки підприємства, що є ланками у ланцюзі постачання товару, в даному разі ТОВ “Паралель Індастріал Групп”, ВКФ “Енергопрогрес”та ТОВ “Попаснянський вагоноремонтний завод”, неможливо перевірити, вони мають ознаки фіктивності та ряд документів у них вилучений працівниками слідчих органів. Тому надходження податку до бюджету не є підтвердженим.
Позивач заперечував законність вищенаведеного обґрунтування підстав оскаржуваних рішень, посилаючись при цьому на норми Закону України “Про податок на додану вартість”та стверджуючи про виконання ним усіх необхідних умов для набуття права на податковий кредит і відповідно бюджетне відшкодування ПДВ. Вказував на підтвердженість первинними бухгалтерськими документами відповідних господарських операцій.
З підстав протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач вимагав їх скасувати та стягнути на його користь відповідні суми бюджетного відшкодування ПДВ, яке оскаржуваними рішеннями було протиправно, як на його думку, зменшено та протиправно відмовлено у поверненні відшкодування з Державного бюджету.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та надала пояснення, за змістом аналогічне обґрунтуванню позову, викладеному вище.
Відповідачі та представники відповідачів проти задоволення позову у судовому засіданні заперечували, посилаючись на непідтвердження позивачем права на включення відповідних сум до складу податкового кредиту, а відтак –до складу суми належного йому бюджетного відшкодування ПДВ (мотиви заперечень ДПІ у м.Полтаві). Відповідач, УДКУ в Полтавській області, не надаючи оцінку змісту оскаржуваних рішень та підтвердженості права платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ, вказував на передчасність поставлених вимог про стягнення коштів з Державного бюджету України, посилаючись на необхідність дотримання встановленої процедури відшкодування ПДВ.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлені фактичні обставини справи.
ТОВ "Артемівка - Промінвест" зареєстроване як юридична особа з 16.08.2004 року.
З 17.02.2009 року ТОВ “Артемівка-Промінвест”перебуває на податковому обліку у ДПІ м.Полтави.
Дане підприємство зареєстроване як платник ПДВ з 08.10.2004 року по 28.02.2009 року.
Згідно реєстраційних документів підприємства, ТОВ “Артемівка-Промінвест”займається оптовою торгівлею, виробництвом цукру, вирощуванням зернових та технічних культур, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, будівництво будівель, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.
У ході здійснення своєї господарської діяльності ТОВ “Артемівка-Промінвест”протягом 2009 року декларувалося від’ємне значення з податку на додану вартість та відповідні суми надлишково сплаченого податку на додану вартість заявлені до бюджетного відшкодування.
Правомірність заявленого бюджетного відшкодування була перевірена ДПІ у м.Полтаві.
Так, головним державним податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції у м. Полтаві ОСОБА_6 15.12.2009 року проведено документальну невиїзну перевірку з питань правових відносин із суб’єктами господарської діяльності ПП “Меліотранс”, за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ "Артемівка - Промінвест" на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2009 року.
За результатами перевірки складено акт № 3535/23-2/32925184 від 15.12.2009 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 року №168/97 –ВР (чинного на час спірних правовідносин), внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009 року в розмірі 116 666,67 грн.
Згідно Акту від 15.12.2009 року, ТОВ “Артемівка-Промінвест”подано до ДПІ м.Полтави податкову декларацію з ПДВ за лютий 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 236 622,0 грн.
Порушення з боку платника в частині формування цієї суми бюджетного відшкодування з ПДВ були встановлені в результаті дослідження податковим органом взаємовідносин позивача з ПП ”Меліотранс”. Встановлено, що вказаний контрагент формує податковий кредит із сум коштів, сплачених при здійсненні господарських операцій з постачальником ПП “Маріот-Інвест”, стосовно якого встановлено факт відсутності підприємства за місцезнаходженням внаслідок чого відсутня можливість провести зустрічну перевірку з даним контрагентом та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року стосовно ПП “Маріот-Інвест”відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року ПП “Маріот-Інвест”було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На цій підставі податковим органом було поставлено під сумнів ланцюг постачання даних платників податків, реальність і товарність господарських операцій та зроблено висновок про те, що несплата податку до бюджету кінцевим постачальником, яка є непідтвердженою, виключає право ТОВ "Артемівка - Промінвест" на формування податкового кредиту із сум, сплачених при здійсненні вказаних операцій.
На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0001162305/0 від 18.12.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2009 року на загальну суму 116 666,67грн.
Аналогічно старшим державним податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції у м. Полтаві ОСОБА_7 18.01.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування ТОВ "Артемівка - Промінвест" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень, лютий, липень 2009 року. За результатами цієї перевірки складено акт №145/23-6/32925184 від 18.01.2010 року. У висновках даного акту податковим органом зафіксовано порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість ", внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 279 438,30 грн., в тому числі за січень 2009 року на суму 115 834 грн., за лютий 2009 року на суму 76 079,30 грн., за липень 2009 року на 87 525 грн.
Порушення з боку платника податків були встановлені щодо формування податкового кредиту із сум, сплачених при здійснення господарських операцій у грудні 2008 року з ПП “Бізнес –Резонанс, стосовно якого встановлено факт незнаходження підприємства за юридичною адресою, внаслідок чого неможливим виявилося проведення зустрічної перевірки. Також проаналізовано господарські відносини у січні 2009 року з ПП “Елпі 2004”, стосовно якого до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу та при перевірці підтвердження взаємин якого з ТОВ “Артемівка-Промінвест”посадовими особами ПП “Елпі 2004”не надано в повному обсязі необхідні документи, а саме відсутні відомості щодо постачальників товару, реалізованого в адресу ТОВ “Артемівка-Промінвест”. З липня 2009 року підприємство звітує про відсутність господарської діяльності. Також проаналізовано господарські взаємини у червні 2009 року з ТОВ “Байкал –Інвест”, який, згідно змісту Акту від 18.01.2010 року, неправомірно та безпідставно формує податковий кредит із сум, сплачених при здійсненні операцій з ТОВ “НФ “Діловий Контакт”, оскільки стосовно останнього внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходження. Враховуючи викладене, в акті зазначено про неможливість становлення ланцюгу постачання товару та факту надмірної сплати ТОВ "Артемівка - Промінвест" заявленої на відшкодування суми з податку на додану вартість.
На підставі даного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000092305/0 від 19.01.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, липень 2009 року в розмірі 279 438,30 грн.
Також судом встановлено, що 12.05.2010 року головним державним податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції у м. Полтаві ОСОБА_6 проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування ТОВ "Артемівка - Промінвест" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень, лютий, серпень 2009 року.
За результатами перевірки складено акт № 4064/23/6/32925184 від 12.05.2010 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість ", внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, лютий, серпень 2009 року в розмірі 190 266,62 грн., в тому числі за січень 2009 року на суму 121 666,67 грн., за лютий 2009 року на суму 30 039,95 грн., за серпень 2009 року на суму 38 560 грн. Зокрема, порушення були встановлені внаслідок дослідження господарських операцій платника податків в грудні 2008 року з ТОВ “Параллель Індастріал Групп”, яке формує податковий кредит із сум, сплачених внаслідок господарських операцій з ПП “ВКФ “Енергопрогрес”. Останнє відсутнє за місцезнаходженням та зустрічну перевірку провести неможливо. Згідно повідомлення підрозділів податкової міліції ПП “ВКФ “Енергопрогрес”має ознаки фіктивності та до суду направлена заява про визнання засновницьких документів недійними. Вказане слугувало підставою для висновку податкового органу про відсутність факту надмірної сплати суми ПДВ по ланцюгу постачання товару до бюджету. В акті перевірки також було встановлено порушення ТОВ "Артемівка - Промінвест" щодо формування податкового кредиту за рахунок сум, сплачених від здійснення господарських операцій у липні 2009 року ТОВ "Попаснянський вагоноремонтний завод", яке формує податкове зобов”язання від операцій з ТОВ “Параллель Індастріал Групп”. Провести перевірку сплати податку до бюджету останнім немає можливості, оскільки згідно наданих на запити відповідей, документація останнього підприємства за період з вересня 2008 року по червень 2009 року вилучена слідчим податкової міліції в ході обшуку. Вказане, як на думку відповідача, виключає факт надмірної сплати позивачем заявленої до бюджетного відшкодування суми з ПДВ по вказаному ланцюгу постачання товарів до бюджету, а тому відсутні підстави для відповідного бюджетного відшкодування.
На підставі даного акту податковим органом винесено податкове повідомлення –рішення № 0000512305/0 від 26.05.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий , серпень 2009 року в розмірі 190 266,62грн.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві суд приходить до наступних висновків.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки відповідача, ДПІ у м.Полтаві, про вчинення платником податку порушень норм податкового законодавства, а саме, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 та 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону (в редакції, чинній на час відповідних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Мотиви, керуючись якими ДПІ м.Полтави дійшла висновків про порушення платником цих норм закону, викладені вище у описанні змісту Актів перевірки, на підставі яких приймались оскаржувані рішення.
Суд критично ставиться до тих доводів та висновків ДПІ м.Полтави, які лягли в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки податкове законодавство, у тому числі, чинне на час спірних правовідносин, не ставить право на формування податкового кредиту та відповідно на отримання бюджетного відшкодування у залежність від дотримання вимог закону, перебування за зареєстрованим місцезнаходженням та здачу фінансової звітності контрагентами платника, а також у залежність від фінансового стану контрагентів та можливість чи неможливість податкової служби провести зустрічні перевірки таких контрагентів за ланцюгом постачання.
Так само критично ставиться до висновків податкового органу щодо того, що право на формування податкового кредиту та отримання відповідного бюджетного відшкодування з ПДВ залежить від факту сплати податку до бюджету суб’єктами господарювання за ланцюгом постачання.
Така позиція, як на думку суду, не ґрунтується на законі.
Однак, у той же час, суд зазначає, що позивачем не доведено факту дійсності та реальності оподатковуваних господарських операцій.
В ході судового розгляду справи суд неодноразово пропонував позивачу надати докази у вигляді повного пакету бухгалтерських та фінансових документів, з яких можливо було б прослідувати рух придбаного товару, його перевезення, оприбуткування, зберігання та подальше використання у господарській діяльності.
Однак, окремі, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи суд не приймає за належні та достатні докази здійснення ним операцій, які спричинили реальні зміни у структурі активів позивача та суб’єктів господарської діяльності –його контрагентів.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
З наданих суду документів неможливо в повному обсязі встановити елементи ланцюга господарських операцій, взаємодій позивача з його контрагентами та подальшого декларування ПДВ, на підставі виданих вказаними контрагентами податкових накладних. З наданих документів неможливо встановити послідовний причинно-наслідковий зв'язок отримання та оплати товару, відображення податкових накладних у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних. Відсутні докази фактичного отримання товару, його оприбуткування, зберігання, докази того, що надані документи щодо реалізації товару, у тому числі за межі митного кордону України, стосуються саме придбаного у вищеперерахованих контрагентів, товар є той же самий.
Тобто, відсутній комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов’язане відповідне формування податкового кредиту та відповідно сум, заявлених до бюджетного відшкодування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що для задоволення позовних вимог про скасування прийнятих ДПІ м.Полтави оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні підстави.
З цього слідує також висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до Управління Державного казначейства України в Полтавській області, які є похідними від вимог про скасування відповідних податкових повідомлень-рішень, які суд визнав правомірними.
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За наслідками судового розгляду справи суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2011 року.
Суддя І.С. Шевяков