УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді : Миколюка О.В.
суддів: Шилової Т.С., Ященко І.Ю.
за участю прокурора: Єлфімова І.П.
засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Березанського міського суду Київської області від 9 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Березанського міського суду Київської області від 09 червня 2006 року засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, мешканця АДРЕСА_1,
за ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2004 року і остаточно призначене покарання у вигляді 1 року 9 місяців позбавлення волі.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 було засуджено за скоєння злочину за такими обставинами.
ОСОБА_1., будучи раніше судимий, відбуваючи покарання в Березанській ВК-95 Київської області за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2004 року, на шлях виправлення не став і продовжував вчиняти протиправні дії, систематично порушував встановлений режим відбування покарання, допустив 26 порушень вимог режиму тримання, а саме:
-27.10.2005 року, будучи здоровим, нагодованим по нормі, одягненим по сезону, роботою та інвентарем забезпечений, не виконав законні вимоги начальника відділення СПС Романенка С.І. отримати змінне завдання і приступити до його виконання, за що був переведений в ДІЗО строком на 13 діб;
-27.02.2006 року , будучи здоровим, нагодованим по нормі, одягненим по сезону, роботою та інвентарем забезпечений, не виконав законні вимоги начальника відділення СПС Романенка С.І. отримати змінне завдання і приступити до його виконання, за що був переведений в ДІЗО строком на 13 діб;
- 13.03.2006 p., будучи здоровим, нагодованим по нормі, одягненим по сезону, роботою та інвентарем забезпечений, в категоричній формі відмовився виконати законні вимоги начальника відділення Романеска С.І. приступити до змінної роботи в промисловій зоні.
На вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1 та доповнення до неї,
який просить вирок суду скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутністю в
його діях складу злочину. На обґрунтування свого прохання , засуджений посилається
на те, що суд неправильно застосував кримінальний закон, суттєво порушив вимоги
кримінально-процесуального законодавства, а також призначив надто суворе
покарання, яке не відповідає тяжкості злочину і особі засудженого. ОСОБА_1. вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст. 391 КК України. Він дійсно не виходив на роботу, але адміністрація ВТК не забезпечила його
Справа № 11-834/2006р. Головуючий в 1-й інстанції: Роздобудько ОМ.
Категорія ст. 391 КК Доповідач Шилова Т.С.
спецодягом, взуттям, при призначенні виду робіт не врахувала його вік, освіту, стан здоров'я, не роз'яснила правила охорони праці, не ознайомила з технікою безпеки. Крім того, ОСОБА_1. посилається на те, судом суттєво порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства. Йому не були роз'яснені положення багатьох статей кримінально-процесуального закону (ст. 18, 19, 21, 25, 32, 38, 47, 55, 56 , 58, 65-67, 76 КПК України), що вплинуло на результат розгляду справи судом.
На апеляцію надійшло заперечення прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим і просить апеляцію засудженого залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив залишити вирок без змін, засудженого - який підтримав свою апеляцію, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що під час її розгляду суд відповідно до ч. З ст. 299 КПК визнав за недоцільне досліджувати докази, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювались, у тому числі й підсудним, який повністю визнав себе винним. Про те, що ОСОБА_1. усвідомлював процесуальні наслідки такого рішення - позбавлення його права оспорювати фактичні обставили справи в апеляційному порядку, свідчить відповідний запис у протоколі судового засідання та його заява від 07.06.2006 р. ( а.с. 168).
Однак, після постановлення вироку засуджений подав апеляцію, в якій просить скасувати його і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу злочину.
Згідно зі ст. 365 КПК апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і щодо яких відповідно до ч. 1 ст. 299 КК докази не досліджувались.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування судових рішень, не вбачається.
Як вбачається з протоколу судового засідання, підсудному у підготовчій частині судового засідання роз'яснені його права, передбачені ст. 263 КПК України. Роз'яснення положень ст.ст, ст. 18, 19, 21, 25, 32, 38, 47, 55, 56 , 58, 65-67, 76 КПК України в судовому засіданні не передбачено кримінально-процесуальним Кодексом України.
Вирішуючи питання про міру покарання засудженому, суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував як характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, так і дані, що характеризують особу засудженого, та призначив покарання, що відповідає тяжкості вчиненого злочину.
Підстав для пом'якшення покарання судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області;-
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Березанського міського суду Київської області від 9 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.