|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30.11.2007 р. № 9/287
14:33
|
За позовом |
Військової частини А0105 Міністерства оборони України |
|
До |
Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві |
|
про |
визнання нечинною постанови про накладення арешту на кошти боржника |
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Отрюх Т.В.
|
Представники: |
|
|
Від позивача: |
Пурхало О.О. (довіреність № 116/12/13140 від 17.10.2006 р.) |
|
Від відповідача: |
не прибув |
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про визнання нечинною постанови про накладення арешту на кошти боржника від 08.11.2007 р.
Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати постанову про накладення арешту на кошти боржника б/н від 08.11.2007 р. протиправною та скасувати її.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.11.2007 року Військової частини А0105 Міністерства оборони України отримала постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, про накладення арешту на кошти боржника від 08.11.2007 року. Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення арешту на кошти боржника від 08.11.2007 року винесена із грубими порушеннями Закону України "Про виконавче провадження ", є протиправною, та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строки для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувану, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Згідно із вимогами статті 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»відповідачем копії постанов про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача не надсилалася; державний виконавець державної виконавчою служби Шевченківського районну управління юстиції у м. Києві, починаючи виконувати рішення, не пересвідчився, чи отримана військовою частиною А0105 копія постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач копії постанов про відкриття виконавчого провадження не отримав, що позбавило його можливості добровільно виконати рішення державної виконавчою служби у встановлені строки або оскаржити його.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наслідок не дотримання відповідачем вимог законодавства України, останнім винесено Постанову від 08.11.2007 року на виконання виконавчого листа від 11.12.06 № 2а-790 Деснянського районного суду м. Чернігова, виконавчих листів від 11.05.07 №2-2593 та від 25.04.07 № 2а-40 Шевченківського районного суду м. Києва, виконавчих листів від 02.10.07 № 2-267/2007, від 03.10.07 № 2-790/2007, від 02.10.07 № 2-268/2007 та від 02.10.07 № 2а-225/2007 року, якою накладено арешт на кошти військової частини А0105 на загальну суму 192 046 грн. 14 коп., які знаходилися на захищених рахунках боржника.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.
На день розгляду справи у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві на виконанні перебувають виконавчі провадження з виконання виконавчого листа виданого 11.12.2006 по справі № 2а-790 Деснянським районним судом міста Чернігова про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 3 440грн. 19коп. на користь ОСОБА_1; виконавчого листа виданого 11.05.2007 по справі №2-2593 Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 3 513 грн. 69 коп. на користь ОСОБА_2; виконавчого листа виданого 25.04.2007 по справі № 2а-40 Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 2 588 грн. 70 коп. на користь ОСОБА_3; виконавчого листа виданого 02.10.2007 по справі № 2а-267/2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 43 202 грн. 75 коп. на користьОСОБА_4; виконавчого листа виданого 03.10.2007 по справі № 2а-790/2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 52 251 грн. 77 коп. на користь ОСОБА_5; виконавчого листа виданого 02.10.2007 по справі № 2а-268 /2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 49 246 грн. 22 коп. на користь ОСОБА_6; виконавчого листа виданого 02.10.2007 по справі № 2а-225/2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 37 802 грн. 82коп. на користь ОСОБА_7.
За вказаними виконавчими документами за заявою стягувача на підставі статей 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано семиденний строк з моменту її отримання для добровільного виконання виконавчого листа.
В ході проведення державним виконавцем виконавчих дій за вказаними виконавчими провадженнями згідно наданої інформації ДПІ у Шевченківському районі міста Києва державним виконавцем встановлено наявні рахунки боржника в установі ДКУ.
Оскільки боржник - Військова частина А-0105 є державною установою, у якої відсутнє власне майно, а майно держави, на яке згідно постанови Кабінету Міністрів України введено мораторій, 08.11.2007 року державним виконавцем згідно статті 55 Закону України «Про виконавче провадження»з метою забезпечення подальшого виконання виконавчих документів винесено постанову про арешт коштів боржника Військової частини А- 0105, яку направлено для подальшого виконання до установи банку.
Супровідним листом до постанови про арешт коштів боржника установу банку ГУ ДКУ в Київській області зобов'язано самостійно визначитись при накладенні арешту на кошти боржника з КЕКВ рахунку, на якому знаходяться кошти боржника окремо по кожному з виконавчому документу.
Відповідач стверджує, що позивач жодного разу не звертався до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві з заявою про відкладення провадження виконавчих дій у відповідності до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», хоча був повідомлений належним чином.
Під час підготовчого провадження судом було витребувано у відповідача справи виконавчого провадження.
В судове засідання під час судового розгляду представник відповідача надав оригінали справ виконавчого провадження для огляду, в яких відсутні будь-які докази направлення позивачеві копії процесуальних документів виконавчого провадження, та пояснив, що таких доказів надати суду немає можливості, оскільки поштова відправка зазначених документів не реєструвалася в журналах вихідної кореспонденції.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Положеннями частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Положеннями частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами; здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна; звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;
Положеннями статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Зі змісту статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»вбачається, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника.
Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Зі змісту статті 55 Закону України «Про виконавче провадження»вбачається, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.
Арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.
Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
Належно оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Пунктом 4.19.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158, передбачено, що якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Оскаржуваною постановою накладено арешт на кошти відповідача в зв'язку з виконанням:
- виконавчого листа, виданого 11.12.2006 по справі № 2а-790 Деснянським районним судом міста Чернігова про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 3 440грн. 19коп. на користь ОСОБА_1;
- виконавчого листа, виданого 11.05.2007 по справі №2-2593 Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 3 513 грн. 69 коп. на користь ОСОБА_2;
- виконавчого листа, виданого 25.04.2007 по справі № 2а-40 Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 2 588 грн. 70 коп. на користь ОСОБА_3;
- виконавчого листа, виданого 02.10.2007 по справі № 2а-267/2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 43 202 грн. 75 коп. на користьОСОБА_4;
- виконавчого листа, виданого 03.10.2007 по справі № 2а-790/2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 52 251 грн. 77 коп. на користь ОСОБА_5;
- виконавчого листа, виданого 02.10.2007 по справі № 2а-268/2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 49 246 грн. 22 коп. на користь ОСОБА_6;
- виконавчого листа виданого 02.10.2007 по справі № 2а-225/2007 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з Військової частини А-0105 боргу в розмірі 37 802 грн. 82коп. на користь ОСОБА_7.
Як вбачається з матеріалів справи та справ виконавчого провадження, які були надані суду для огляду в судовому засідання, по кожному з виконавчих документів відкрито окреме виконавче провадження, проте відповідач перевищуючи свої повноваження, виносить постанову про накладення арешту на кошти Військової частини А0105 Міністерства оборони України від 08.11.2007 р., зазначивши, що оскаржувана постанова винесена на виконання всіх зазначених вище виконавчих документів. При цьому відповідач порушив вимоги чинного законодавства України про виконавче провадження, оскільки зазначені виконавчі провадження зведені в одне виконавче провадження не були, відповідна постанова не виносилася.
Крім того, суд не може прийняти до уваги твердження відповідача про належне повідомлення боржника по виконавчому провадженню про вчинення відповідних процесуальних дій з огляну на наступне.
Частиною другою пункту 3.9. Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 5 липня 1999 р. № 470/7, визначено, що про всі виконані дії по відкритому виконавчому провадженню державний виконавець робить відмітки на зворотній стороні обкладинки виконавчого провадження.
Пунктом 3.15. Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 5 липня 1999 р. № 470/7, встановлено, що вихідна кореспонденція, у тому числі виконавчі документи, відсилається через діловода органу ДВС. Для обліку таких документів ведеться журнал реєстрації вихідної кореспонденції. Якщо кореспонденція передається іншим установам, організаціям через розсильного, то вона записується в розносну книгу для місцевої кореспонденції й здається за призначенням під розписку в цій книзі.
Суд не може прийняти до уваги як докази усні пояснення представника відповідача, державного виконавця по виконавчому провадженню, про повідомлення боржника належним чином, направлення йому всіх копій процесуальних документів виконавчого провадження, що підтверджено лише його словами, як державного виконавця, тому що жодної реєстрації та будь-якого доказу не має. Крім того, як пояснив представник відповідача відсутність записів у відповідному журналі реєстрації вихідної кореспонденції пов'язані з тим, що конверти з процесуальними документами виконавчого провадження були надіслані боржнику звичайною поштою шляхом поміщення їх до поштового ящику без вчинення відповідних записів у журналі.
Суд не може враховувати як доказ такі пояснення відповідача, оскільки законодавством визначено порядок направлення процесуальних документів сторонам виконавчого провадження, та органами державної виконавчої служби де в обов'язковому порядку ведеться журнал реєстрації вихідної кореспонденції.
Враховуючи те, що всі копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, а копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, проте державний виконавець, починаючи виконувати рішення, не пересвідчився належним чином, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, оскільки навіть належних доказів направлення не мав.
В зв'язку із стислим строком розгляду зазначеної категорії справ у суду не було можливості витребувати всі рішення суду, на виконання яких відкриті виконавчі провадження, відповідачем по справі які також не надавались, тому суд враховує копію постанови Деснянського районного суду міста Чернігова у справі № 2-а-790/06 від 27.11.2006 року, яким присуджено до стягнення з відповідача заборгованість за не отримане майно.
Тобто при винесенні оскаржуваної постанови про накладення арешту на кошти Військової частини А0105 Міністерства оборони України від 08.11.2007 р. відповідач порушив порядок винесення відповідних документів, оскільки останній наділений повноваженнями щодо порушення клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, яким не скористався.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.
Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України»визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України як основний орган військового управління; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Статтею 15 Закону України «Про Збройні Сили України»встановлено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування витрат Міністерства оборони України на виконання завдань, до яких можуть залучатися з'єднання, частини і підрозділи Збройних Сил України, визначених частиною третьою статті 1 цього Закону, здійснюється Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів, що виділяються у встановленому законом порядку на виконання цих завдань, або додаткових коштів (надходжень). Контроль за виконанням Державного бюджету України в частині, що стосується витрат на забезпечення функціонування Збройних Сил України, здійснюється згідно із законом.
Згідно статті 55 Бюджетного кодексу України захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті видатків Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень. Перелік захищених статей видатків Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України.
Положеннями статті 31 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»затверджено такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за економічною структурою видатків: оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110); нарахування на заробітну плату (код 1120); придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132); забезпечення продуктами харчування (код 1133); оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160); виплата процентів за державним боргом (код 1200); трансферти населенню (код 1340); трансферти місцевим бюджетам (код 1320), та визначено захищеними видатками Державного бюджету України на 2007 рік видатки на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, реформування та розвиток Збройних Сил України, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання.
Як вбачається з матеріалів справи, арешт коштів боржника та оголошення заборони на їх відчуження накладено на всі реєстраційні рахунки боржника -Військової частини А0105 Міністерства оборони України, в тому числі на визначені законом захищені рахунки, що могло призвести до блокування стратегічних функцій суб'єкта владних повноважень -відповідача, та зумовило ризики належного виконання функцій з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятої ним постанови з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Таким чином, хоча частиною другою статті 11 Закону України «Про судоустрій України»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України, чинне законодавство України про виконавче провадження не надає державному виконавцю повноваження об'єднувати виконавчі провадження у зведене без винесення відповідної постанови, не направляти процесуальні документи по виконавчому провадженню її стороні, не реєструвати направлення таких документів, та без винесення належного рішення суду змінювати спосіб виконання рішення за власною ініціативою, шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на всіх реєстраційних рахунках боржника -Військової частини А0105 Міністерства оборони України, в тому числі на визначені законом захищені рахунки, що могло призвести до блокування стратегічних функцій суб'єкта владних повноважень -відповідача, та зумовило ризики належного виконання функцій з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про накладення арешту на кошти боржника від 08.11.2007 р. є протиправними, з огляду на це підлягає скасуванню.
Суд встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити адміністративний позов повністю.
2. Визначити протиправною постанову Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про накладення арешту на кошти Військової частини А0105 Міністерства оборони України від 08.11.2007 р.
3. Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про накладення арешту на кошти Військової частини А0105 Міністерства оборони України від 08.11.2007 р.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Військової частини А0105 Міністерства оборони України витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Кротюк