ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "17" березня 2008 р.                                                  Справа № 10/30

11 год. 35 хв., м. Чернігів    

За  позовом:  Державної  податкової  інспекції  у  місті  Чернігові 

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

До відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення 1876 грн. 66 коп. за рахунок активів

                                                                                     Суддя   І.Г. Мурашко

Секретар судового засідання К.В.Добрянська

Представники сторін:

Від позивача: Смуригіна К.О. -держподатінспектор, довіреність №10665/9/10-010 від 28.12.2007 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові (надалі -позивач) заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкової заборгованості з єдиного податку в сумі 1876,66 грн.

Відповідач письмових пояснень чи заперечень не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся за адресою зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру станом на 16.01.08р., судова  повістка була повернута поштовим відділенням на адресу суду з відміткою “за  закінченням терміну зберігання”.

Зважаючи на те, що розгляд справи  відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача без поважних причин, суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд  -

                                           ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради  26.02.02р.  та взятий на облік ДПІ у місті Чернігові в якості платника податків з 01.03.02р.

Відповідач є платником єдиного податку згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 26.02.02р., в якій ним зазначений вид діяльності «роздрібна торгівля через кіоск, на  ринках». Крім того. У даній заяві відповідач вказує на наявність трудових відносин з ОСОБА_2.

Згідно з Указом Президента України від 30.07.1998р. № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі -Указ), ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (абз. 6 п. 2 Указу).

Згідно додатку до рішення міської ради від 07.06.2001р. “Про встановлення розмірів ставок єдиного податку для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності” в редакції рішення міської ради від 26.12.2006р. до  відповідача застосовано  ставку єдиного податку у розмірі 180,00 гривень на місяць.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998 року, у разі, коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність  з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу. В зв»язку із чим позивачем до відповідача застосовано ставку в розмірі 270,00 грн.

Згідно  вимог п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законами терміни. 

Стаття 11 Закону визначає, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно розрахунку податкового боргу у позовній заяві, відповідачем не сплачувався єдиний податок нарахований за червень -  грудень 2007 року. З урахуванням переплати у сумі 13 грн. 34 коп. заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку складає 1876 грн. 66 коп.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону, позивачем були направлені перша податкова вимога за № 1/5478 від 25.09.07р. (не була вручена, про що складено акт встановлення факту повернення податкової вимоги від 08.10.07р.)  та друга податкова вимога № 2/6530  від 12.11.07р. (не була вручена, про що складено акт встановлення факту повернення податкової вимоги від 15.11.07р.). Обидві вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень.

Згідно із копією витягу з особового рахунку платника податку станом на 14.12.07р., податковий борг відповідача по єдиному податку з фізичних осіб, становить 1876,66грн.

Відповідач заборгованість не погасив.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Керуючись п.1, п.2 Указу Президента України  від 30.07.1998р. № 727/98  „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ст. 9, 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 3, 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  ст. ст. 11, 94, 158 - 163, 167 пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1(код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 АКБ “Імексбанк”, м. Одеса, МФО 328384) до місцевого бюджету (р/р 34210379700002 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 16050200) - 1876 грн. 66 коп. податкового боргу.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена у повному обсязі  18.03.2008 року

Суддя                                                       І.Г.Мурашко