Справа № 2-А-2132/2009/1231

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009р. суддя Стаханівського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у приміщенні суду м. Стаханова у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною, стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії,

ВСТАНОВИВ:

22.05.09р. позивач звернулася з позовом до суду, зазначивши, що вона має статус дитини війни, оскільки народилася у 1941 році. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06р. пенсія їй має бути підвищена на суму, що становить 30 % мінімального розміру пенсії за віком. Однак УПФ України у м. Стаханові таке підвищення не призначає і не виплачує. Позивач заявила вимогу про стягнення з відповідача недоплаченої суми пенсії за період з 01.01.07 по 31.12.08р..

Письмових заперечень за позовом не надано.

У судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися. Позивач надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач (суб’єкт владних повноважень) клопотань про відкладення судового засідання не заявляв, про причину неявки представника не повідомив. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому враховує наступне:

Посвідченням пенсіонера (ар.с.7) та паспортом (ар.с.3-6) підтверджено, що позивач є пенсіонером за віком та відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни».

Той факт, що позивач зверталася до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.06р. і їй було у цьому відмовлено підтверджено заявою та відповіддю на неї (ар.с.8, 9).

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.06р., Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.05 №3235-ІУ, «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489, «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-УІ, Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006р. зупинено Законом України „Про державний бюджет України на 2006р." Рішення щодо конституційності зазначеної норми Конституційним Судом України не приймалося.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня 380 грн., з 1 квітня 406 грн.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

Ст. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст статті 6 було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни — на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення статті 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано таким, що є неконституційним.

Ст.152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення щодо конституційності відповідної норми Закону „Про державний бюджет України на 2006р." Конституційним Судом України не приймалося.

Таким чином, суд вважає, що на увагу заслуговують доводи позивача про те, що відповідач зобов’язаний був сплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008р. по 31.12.08р. Разом з тим суд бере до уваги, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Обов’язком відповідача у справі є нарахування відповідних сум та виплата їх за рахунок коштів Державного бюджету.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд бере до уваги, що сторони звільнено від сплати судового збору (позивача - Рішенням Стахановської міськради від 29.05.09).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р, Законами України „Про державний бюджет України на 2006рік" від 20.12.05 №3235-ІУ, „Про державний бюджет України на 2007рік" від 19.12.06 №489-У, „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 №107-УІ, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду у м. Стаханові щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008р. по 31.12.08р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" незаконними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду у м. Стаханові здійснити за ці періоди нарахування щомісячного підвищення до пенсії за віком у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.