Справа №2-2367 2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«11» вересня 2009р. м.Стаханов
Стахановський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді - Юрченко І.М. при секретарі Скляр М.В., за участі представника позивача: Литвинюк Л.Л. відповідачів: ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні позовну заяву Кредитної спілки «Добробут» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по наданому кредиту та відсотків за його використання,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 07 листопада 2008 р. між Кредитною спілкою "Добробут" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1287, відповідно до якого кредитна спілка надала їй кредит у розмірі 5000, 00 (п’ять тисяч грн. 00 коп.).
З метою забезпечення повернення виданого кредиту за кредитним договором №1287 від 07.11.2008р. між Кредитною спілкою "Добробут" та ОСОБА_3 було також укладено договір поруки №1287 від 07.11.2008р.
Згідно з чинним законодавством ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають перед Кредитною спілкою «Добробут», як солідарні боржники.
Згідно п. 4.2 кредитного договору №1287 фактично отриманий кредит у розмірі 5000, 00 грн. повинен повертатись щомісячно рівними частинами основного боргу починаючи з 07.12.2008 р. згідно з встановленим графіком.
Плата за користування кредитом повинна вноситись згідно п. 1.1. кредитного договору у розмірі 48 % річних від суми залишку позики.
У відповідності з чинним законодавством України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений договором термін, але боржник порушив умови договору, а саме порушив строки повернення кредиту і внесення плати за користування ним, внаслідок чого створилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
На підставі викладеного позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми основного боргу у розмірі 4150, 00 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 414, 77 грн. - всього 4564, 77 грн. та пов’язані з підготовкою цієї позовної заяви витрати: суму держмита у розмірі 51.00 грн. та інформаційне забезпечення - 30, 00 грн.- всього:4645, 77 грн.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на момент попереднього розгляду справи відповідачем сплачено в рахунок погашення боргу за кредитним договором 2000грн., тому просив стягнути з відповідачів солідарно суму основного боргу у розмірі 2564, 77грн., сплачене держмито в сумі 51грн. та інформаційне забезпечення - 30грн., а всього 2645, 77грн. Надав суду уточнені вимоги у письмовій формі, на задоволенні яких наполягав.
Відповідачі у судове засідання з’явилися, позов визнали у повному обсязі та пояснили, що вони знають про суму збитків, визнають її, але через скрутне матеріальне становище не могли її заплатити. У судовому засіданні написали заяви про визнання позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності до того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог "і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.2 ст.11 ЦПК України особа, що бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Оскільки відповідачі не заперечували жодної з обставин, наведених позивачем на обґрунтування своїх вимог, ці обставини слід вважати доведеними.
Визнанням позову не зачіпаються права та інтереси осіб, не залучених до участі у справі і його можна прийняти.
Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
Між сторонами склались правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України.
Зокрема, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст.553ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, поручителі відповідають перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Відповідно до ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у том ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У судовому засіданні встановлено, що 07 листопада 2008р. між Кредитною спілкою "Добробут" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1287, відповідно до якого кредитна спілка надала їй кредит у розмірі 5000, 00 (а.с.5-7). З ціллю забезпечення повернення кредиту було укладено договір поруки №1287 від 07.11.2008р.(а.с.8), за якими поручителем виступила ОСОБА_3. Відповідно до кредитного договору Кредитна спілка «Добробут» видала ОСОБА_2 кредит в сумі 5000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 07.11.2008р. (а.с. 11).
За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 208, 209, 212-215, ЦПК України, ст.ст.526, 546, 547, 553, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Кредитної спілки «Добробут» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по наданому кредиту та відсотків за його використання, задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку суму основного боргу у розмірі 2564, 77грн., сплачене держмито в сумі 51грн. та інформаційне забезпечення - 30грн., а всього 2645, 77грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги.
Суддя: