КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2011 № 16/315
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Браславській А.В.
за участю представників:
від позивача – ОСОБА_2,
від відповідачів – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2011(суддя Ярмак О.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 154 941, 39 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) про стягнення 154941,39 грн., з яких: 49953,94 грн. інфляційних втрат, 14582,36 грн. 3 % річних, 90405,09 грн. пені по договору підряду №1/08 від 04.12.2008 р., а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи в сумі 26785,42 грн., в тому числі 1549,42 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 25000 грн. на оплату послуг адвоката.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 позов задоволено частково. Стягнуто з Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа-Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 49953 грн. 36 коп. інфляційних витрат, 14582 грн. 36 коп. річних, 645 грн. 36 коп. державного мита, 92 грн. 30 коп. інформаційно технічного забезпечення судового процесу, 10413 грн. 02 коп. витрат на оплату послуг адвоката. В решті вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувсь до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 12.07.2011 в частині стягнення витрат на послуги адвоката.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа-Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю та призначено її розгляд на 25.08.2011.
Також, не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувсь з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 в частині відмовлених позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, розгляд якої вирішено здійснити в одному апеляційному провадженні з апеляційною скаргою відповідача – 25.08.2011
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1 від 23.08.2011 у зв’язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у справі №16/315 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В., відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”.
У зв’язку з тим, що у судовому засіданні 25.08.2011 виникла необхідність у витребуванні від позивача додаткових документів, розгляд апеляційної скарги ухвалою суду було відкладено на 04.10.2011.
На виконання вимог ухвали суду від 25.08.2011, представником позивача через відділ документального забезпечення було подано копію свідоцтва про державну реєстрацію – фізичної особи ОСОБА_2 НОМЕР_1 та інші документи на підтвердження ОСОБА_2 займатися адвокатською діяльністю.
У судове засідання 04.10.2011 з’явився представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2008 між позивачем (підрядник) та відповідачем (генпідрядник) було укладено договір підряду №1/08, за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов’язується виконати для генпідрядника попередній огляд та дослідження об’єкту з метою виявлення причини зволоження з лабораторним аналізом, монтаж системи Hydrорol для зниження капілярної вологості, осушення, оздоровлення та відновлення функцій гідроізоляції будівлі на всіх зовнішніх, периметричних, внутрішніх стінах та перекриттях, згіднопоповерхового плану (поверх підвалу) при об’ємі дії 12-х одиниць системи Hydrорol складає 66000,0 м.куб, а також три лабораторних контролів рівня вологості на протязі 1-го року з моменту встановлення системи Hydrорol, згідно з додатком до даного договору Графік, що додається (додаток № 1).
Згідно з пунктом 1.3. договору, генпідрядник приймає повний комплекс виконаних робіт, шляхом підписання двостороннього Акту про прийняття комплексу робіт та оплачує якісно виконані роботи на умовах дійсного договору.
Загальна вартість договору складає 711840 грн. без ПДВ (п. 3.2.). Генпідрядник зобов’язаний сплатити договірну ціну у встановленому розмірі у повному обсязі згідно п. 3.2. на рахунок підрядника до початку встановлення системи Hydrорol на об’єкті, на підставі рахунку –фактури підрядника (п. 3.4. договору).
Відповідно до пункту 3.5 договору підрядник оплачує генпідряднику генпідрядні послуги у розмірі 5 % від договірної ціни.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2010 у справі № 16/567 задоволено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Основа Солсиф», стягнуто з відповідача на користь позивача 348833,00 грн. основного боргу, 16571,95 грн. пені, 348,83 грн. інфляційних витрат, 2322,37 грн. річних, 3680,76 грн. державного мита, 207,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 21120,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
При розгляді справи № 16/567 судом було встановлено, що відповідачем визнано та підтверджено загальну суму виконаних робіт за договором № 1/08 від 04.12.2008 – 891592,00 грн. Відповідач частково оплатив виконані роботи, здійснивши передоплату в сумі 498180 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем складає суму 348833 грн. за мінусом передоплати в сумі 498180 грн. та 44579 грн. вартості генпідрядних робіт.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2011 відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у місті Києві підтверджено виконання рішення у справі № 16/567.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що штрафні санкції та компенсації відшкодовано лише до 01.09.2009, в той час фактично сплачені кошти позивачу лише 24.01.2011, у зв’язку з чим заявив свої вимоги за період з 01.09.2009 по 24.01.2011, тобто по день фактичної сплати боргу.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази здійснення оплати боргу за виконані роботи в сумі 348833 грн., в тому числі в установлені договором строки, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 49953,94 грн. інфляційних втрат та 14582,36 грн. 3 % річних. В частині стягнення пені в сумі 90405,09 грн. – відмовив.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, погоджується з вищенаведеними висновками суду, беручи до уваги наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За наведених обставин, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2010 по справі № 16/567 встановлено прострочення виконання грошового зобов’язання, колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції, відповідно до якого стягненню підлягають 49953,94 грн. інфляційних втрат з вересня 2009 року по січень 2011 року та 14582,36 грн. річних за період з 01.09.2009 по 24.01.2011.
Крім того, позивачем заявлялася вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 90405,09 грн. за період з 01.09.2009 по 10.08.2010.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Оскільки рішенням суду у справі № 16/567 встановлено строк порушення виконання зобов’язань за договором з 12.06.2009, то відповідно до ст. 232 ГК України нарахування пені повинно бути припинене 12.12.2009, у зв’язку з чим нарахування пені за період з 13.12.2009 по 10.08.2010 є безпідставним.
В частині стягнення пені за період з 01.09.2009 по 12.12.2009 позивачем пропущений строк позовної давності, про застосування якого відповідачем в суді першої інстанції була подана заява.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі про те, що юридичні послуги позивачу надавав не адвокат, а фізична особа – підприємець, колегією суддів до уваги не приймаються, враховуючи надані позивачем документи на підтвердження ОСОБА_2 займатися адвокатською діяльністю.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2011.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 – без змін.
Матеріали справи № 16/315 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.