Справа №22-7262-2006                                             Головуючий у 1 інстанції Добінчак О.П.,

Категорія 21                                                                 Доповідач Олейникова Л.С.,

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 серпня 2006року  Апеляційний суд Донецької області у складі:   Головуючого судді Бугрим Л.М

Суддів Олейниковій Л.С., Постоловій В.Г., При секретарі Іванова В.М., В присутності сторін,                                                                                                                                                                                                                                          Розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі міста Горлівки та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 31 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Микитівському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом,посилаючись на те,що шкідливими умовами виробництва йому спричинено моральну шкоду.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те,що з 02 серпня 1982 року по 07 серпня 1987 року та з 03 липня 1989 року по 29 березня 2002 року він перебував у трудових відносинах з шахтою ім.Гагаріна на підземних посадах. Працюючи в умовах впливу несприятливих факторів, отримав професійні захворювання - хронічний бронхіт та вібраційну хворобу та по висновку МСЕК від 20 грудня 2001 року йому встановлено вперше професійне захворювання вібраційна хвороба з частковою втратою працездатності на 40 відсотків, по висновку МСЕК від 22 січня 2003 року йому встановлено вперше професійне захворювання хронічний бронхіт з частковою втратою  працездатності на 20 відсотків безстроково .

                Погіршення стану здоров"я у зв"язку з професійними захворюваннями

                      привело до фізичних страждань,стану здоров"я,залишення роботи,змінам в образі життя  та потребують від нього додаткових зусиль для його організації ,він відмовився від звичних для нього занять,він не може займатися ремонтом радіотехніки та автомобілів,позбавлений можливості матеріально забеспечувати сім"ю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав,просив стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Рішенням Микитівського районного суду міста Горлівки від 31 травня 2006 року вимоги ОСОБА_1 задоволені частково та з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Микитівському  районі міста Горлівки  на його користь стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди ,пов"язаною з ушкодженням здоров"я на виробництві 5000 грн.В рештій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду виконавча дирекція Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві у Микитівському районі міста Горлівки та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги,в яких оспорюють обгрунтованість рішення..

В обгрунтування апеляційної скарги ФСС вказали, що позивачем не надано доказів про спричинення йому моральної шкоди,не проведено МСЕК по факту спричинення позивачу моральної шкоди. На їх думку з аморальну шкоду повинно нести відповідальність підприємство ,яке не забеспечило беспечні умови праці.Крім того вважають що сума моральної шкоди є занадто високою. з січня 2006 року діє ЗУ "Про державний бюджет України на 2006 рік",статтею 77 котрого призупиненя дія закону в частині відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав, що судом не враховано ,що на теперішній час він не в змозі працювати в підземних умовах,позбавлений можливості забеспечувати сім"ю.У зв"язку з професійною хворобою,медичним висновоком визначено супутнє захворювання,що унеможливлює відновлення його здоров"я.Ввважае суму моральної шкоди заниженою..

У судовому засіданні представник відповідача Шестерніна Н.П. апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі і просила її задовольнити,скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову.Апеляційну скаргу позивача відхилити.

Позивач проти доводів апеляційної скарги ФСС заперечував і просив її відхилити, свою апеляційну скаргу підтримав в повному обсяз,просив її задовольнити, рішення суду змінити та збільшити суму моральної шкоди.

Заслухавши дововідь судді -доповідача ,сторони,дослідивши матеріали цивільної справи,апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не підлягає задоволенню ,апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню,а рішення суду першої інстанції зміні  з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року в редакції від 21 листопаду 2002 року,п. «є» ст.21 і ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях , що послужили причиною втрати працездатності « від 23 вересня 1999 року з наступними змінами і доповненнями /далі Закону України/,а також з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-9/2004 страхові виплати за моральну шкоду ,при наявності заподіяння цієї шкоди потерпілому,повинні провадитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійний захворювань України.

При вирішенні справи судом першої інстанції обгрунтовано встановленого з 02 серпня 1982 року по 07 серпня 1987 року та з 03 липня 1989 року по 29 березня 2002 року він перебував у трудових відносинах з шахтою ім.Гагаріна на підземних посадах. Працюючи в умовах впливу несприятливих факторів, отримав професійні захворювання -хронічний бронхіт та вібраційну хворобу та по висновку МСЕК від 20 грудня 2001 року йому встановлено вперше професійне захворювання вібраційна хвороба з частковою втратою працездатності на 40 відсотків, по висновку МСЕК від 22 січня 2003 року йому встановлено вперше професійне захворювання хронічний бронхіт з частковою втратою працездатності на 20 відсотків безстроково ,по сукупності 60% втрати профпрацездатності.

Погіршення стану здоров"я у зв"язку з професійними захворюваннями привело позивача до фізичних страждань,стану здоров"я,залишення роботи,змінам в образі життя та потребують від нього додаткових зусиль для його організації ,він відмовився від звичних для нього занять,він не може займатися ремонтом радіотехніки та автомобілів,позбавлений можливості матеріально забеспечувати сім"ю.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві внаслідок професійних захворювань моральної шкоди.

Всупереч доводам апеляційної скарги та відповідно до ч.З ст.34 Закону України висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам,у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих очевидним.

Між тим,визнаючи розмір моральної шкоди,судом першої інстанції не враховані роз"яснення,що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.,з наступними змінами та доповненнями,де вказано,що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від

характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема

враховується характер і тривалість страждань,стан здоров"я потерпілого,тяжкість заподіяної травми,наслідки тілесних ушкодженьДстотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При цьому судом першої інстанції врахованого втрата працездатності та здоров"я порушило нормальні життєві стосунки позивача ,потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя,який відчуває фізичні болі,він не може продовжити активне особисте життя ..матеріально забеспечувати сім"ю.

Разом з тим,апеляційний суд вважає,що доводи,приведені в рішенні суду не дають підстав для стягнення суми моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

На підставі ст..41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод,суд повинен керуватися засадами розумності ,виваженості та справедливості дому апеляційний суд вважає,що зазначені обставини дають підстави для збільшення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 до 15000 гривень.

При цьому апеляційний суд керується засадами розумності ,виваженості та справедливості.

Всупереч доводам апеляційної скарги ФСС та відповідно до статті 64 Констуційни права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені ,крім випадків ,обмежених Конституцією. Згідно ст.46 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків..." Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків,має автономну,незалежну від будь-чого систему фінансування.Фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців та інших внесків ,які не включаються до складу Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного,апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні у Микитівському районі міста Горлівки  слід відхилити,апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково,рішення суду в частині стягнення розміру компенсації моральної шкоди змінити,в рештій частині рішення суду залишити без змін.

Відповідно до п.З ст.309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постановлює нове рішення або змінює його,якщо є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.3,309 п.3,313,314 ч.2 п.1,316 ЦПК України апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні у Микитівському районі міста Горлівки відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Микитівського районного суду міста Горлівки   від 31 травня 2006 року змінити та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_1  в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути  15000/-п"ятнадцять тисяч / гривень.

В рештій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.